Для что делать если застрял руль и немогу достать. даже брат не всихал мне , может кто-нибудь знает причину?

объяснение:

причину не знаю,но кажется тебе надо менять руль,так как у меня такое же

Головні ознаки давньогрецької лірики:

1. міцний зв’язок з народними піснями, музичний супровід;

2. строкатість форм;

3. прив’язаність до сьогодення, актуальних проблем;

4. переосмислення міфологічного начала;

5. намагання змалювати внутрішній світ людини;

6. спроби використання внутрішнього монологу;

7. ототожнення ліричного героя з автором;

8. повчальність у поєднанні з розважальністю.

Лірика давніх греків розподілялася на три жанри:

елегія, ямб та меліка

В чому полягає повчальний зміст "Добре вмирати тому...":

Заклик до боротьби за свободу свого народу , автор поезії хоче довести, що почесніше бути хоробрим воїном і загинути у славі, за свою Батьківщину, аніж осоромитися самому і заплямувати, зробити удвічі нещаснішою свою сім’ю.

Чому Тіртей звертається до юнаків:

Тіртей звертається до юнаків, адже майбутнє належить молодим. Головна мета Тіртея — позбавити юного воїна страху, нагадати йому про високий обов'язок захисника вітчизни.

Надеюсь

Объяснение:

Україна – Батьківщина для кожного представника нації; Вітчизна для видатних громадських діячів, учених, митців; країна з чарівно природою. Для кожного вона велична, неповторна, незбагненна, неосяжна. Україна подарувала світові неперевершені твори духовних геніїв, велетнів духу: Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О.Довженка.

Осмислюючи їхню творчу спадщину, ми усвідомлюємо себе народом з віковічними національними традиціями, палким почуттям патріотизму, носіями загальнолюдських цінностей. 

Від полум’яних рядків Т. Шевченка:

Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що прокляну святого Бога,

За неї душу погублю,

– українському народові довелося пройти тернистий шлях невизнання, принижень, катувань до розквіту, самовизначеності, самоствердження, нарешті, незалежності. Змінюється все, змінюються погляди на ідеологічні догми. «Не час минає, а минаєм ми»,- констатує сучасна поетеса Ліна Костенко.

Чим вимірюється любов до Батьківщини? Як ставитися до українців, що змушені були розлучитися з Батьківщиною? Пригадуються слова Олександра Ярового «Будьмо толерантними».

Чи важко бути саме такими? До людей, що зрікаються України, ставлення однозначне. Його висловив у вірші поет-шістдесятник В. Симоненко:

Хто тебе любов’ю обікраде,

Хто твої турботи обмине,

Хай того земне тяжіння зрадить,

І з прокльоном безвість проковтне!