В нашем классе каждая девочка дружит ровно с тремя мальчиками, а каждый мальчик дружит ровно с двумя девочками. Сколько учащихся в нашем классе, если мальчиков на 5 больше, чем девочек?

Пусть девочек — а, мальчиков 5 + а. Дружеских пар девочек 3 • а, у мальчиков (5 + а) * 2 и те, и те друзья, значит: За = 2-(5 + а) За = 10-2а;  а = 10

Всего детей: а + 5 + а = 2а + 5 = 2-10 + 5 = 25

Ответ: 25 детей

Пусть девочек х, тогда:
мальчиков х + 5,
дружеских пар девочек 3х,
дружеских пар мальчиков 2(х + 5)
3х = 2(х + 5)
3х = 2х + 10
х = 10 девочек в классе,
10 + 5 = 15 мальчиков в классе,
10 + 15 = 25 детей всего в классе.
Ответ: 25 детей.

Ребята, прошу прощения но где вы взяли дружеские пары?
Задача некорректна. В ней взаимоисключающие условия. Про дружеские пары ничего нет.
Пусть девочек x, мальчиков (y) тогда y=x+5 - следует из общего кол-ва учащихся.
Дальше условия:
1. Каждая девочка дружит ровно с тремя мальчиками, следовательно кол-во девочек меньше кол-ва мальчиков в 3 раза x=y/3 => если подставить, данное условие в первое уравнение, то x=2,5 - что некорректно (не могут сочетаться условия: на 5 больше, и в тоже время больше в 3 раза - получиться нецелое число)
2. Каждый мальчик дружит ровно с двумя девочками, следовательно кол-во мальчиков в два раза меньше, что вообще не сочетается с условием, что мальчиков больше.

Если в задаче необходимы дружеские группы, то надо было так и писать, что класс разделен на дружеские группы в каждую входят 3 мальчика и две девочки. Или как то по другому формулировать условие.

В вашем решении девочек 10, мальчиков 15, удовлетворяется только условие полного кол-ва учащихся.
Например, условие каждая девочка дружит ровно с тремя мальчиками не удовлетворяется, потому что, если мальчики не дублируются, их должно быть 30, а если дети могут дублироваться, то можно взять например 2 - девочки и 7-мальчиков. Мальчиков на 5 больше, каждый мальчик дружит с теми же 2-мя девочками, а девочки могут дружить с разными мальчиками, но с пересечением. Задача вообще не решаема.

Відповідь:

1. «Чи не той то хміль» (автор невідомий).

Жанр – історична пісня.

Художній напрям – фольклор.

2. «Ой Морозе, Морозенку» (автор невідомий).

Жанр – історична пісня.

Художній напрям – фольклор.

3. «За світ встали козаченьки» (автор Маруся Чурай).

Жанр – родинно-побутова пісня.

Художній напрям – фольклор.

4. «Віють вітри» (автор Маруся Чурай).

Жанр – родинно-побутова пісня.

Художній напрям – фольклор.

До давньої художньої літератури належать такі напрямки, як монументалізм, орнаменталізм та бароко.

До монументалізму належать твори оригінальні твори Київської Русі ХІ століття.

На зміну монументалізму в літературі Київської Русі прийшов орнаменталізм. Орнаменталізму притаманний дух аскетизму, багатотематичність творів та заплутанні сюжетні лінії.

Стиль бароко більш новий. Він виник у Італії та Іспанії в середині XVI століття та поширився також і на літературу. Бароко можна відрізнити від інших стилів літератури за його складністю та дивовижністю.

Отже, розберемо твори давньої літератури.

1. «Повість минулих літ» (автори Нестор Літописець та Ілларіон).

Жанр – літопис.

Художній напрям – монументалізм.

Дата створення – приблизно 1113 рік.

2. «Слово про похід Ігорів» (автор невідомий).

Жанр – героїчна поема.

Художній напрям – орнаменталізм.

Дата створення – 1198 рік.

3. «Всякому місту - звичай і права» (автор Григорій Сковорода).

Жанр – вірш.

Художній напрям – бароко.

Дата створення – 70-80 роки ХVІІІ століття.

4. «De libertate» (автор Григорій Сковорода).

Жанр – вірш.

Художній напрям – бароко.

Дата створення – 70-80 роки ХVІІІ століття.

5. «Бджола та Шершень» (автор Григорій Сковорода).

Жанр – байка.

Художній напрям – бароко.

Дата створення – 70-80 роки ХVІІІ століття.

Пояснення:

Маленький мешканець планети-астероїда В-612 зненацька з'являється перед льотчиком, що потерпів аварію в пустелі Сахари. Льотчик, страждаючи від спраги, приречений, можливо, на загибель, знаходить у Маленькому принці друга, що позбавив його від самотності. Малюк-принц надав льотчикові духовну підтримку. Протягом тижня, що знадобився, аби полагодити літак, він вселяв у льотчика віру в життя... В той час, як людина гинула від спраги, він повинен був відчути себе відірваним від світу, забутим людьми, однак він чув біля себе невгамовний голосок і, здавалося, навіть бачив Маленького принца.

На Землі, куди потрапив Малюк, людей було дуже багато (сто одинадцять королів!). Життя дорослих людей взагалі здається Малюку нерозумним. Адже покликання людини — лише в безкорисливій любові до тих, кому ти потрібний. Так, Малюк любить вирощену ним квітку троянди. Він навчився приручати звірів. Цьому навчив його Лис, що, виявляється, хотів, щоб його приручили. Малюк легко заводить друзів, чесно виконує обов'язки, покладені на людину життям. Життя дане людині, щоб прожити його з іншими людьми, прожити недаремно — така мораль казки "Маленький принц".

У фіналі казки з'являється мотив смерті. До цієї теми, до якої часто й по-різному звертаються сучасні закордонні письменники, поети, драматурги, Екзюпері підійшов по-своєму. Смерть неминуча, — міркує Маленький принц. Але чи можна вважати, що смерть позбавляє людське життя сенсу? Маленький принц так не думає. Він змушує людину примиритися з неминучістю смерті й запевняє льотчика, що інакше йому, Малюку, ніяк не повернутися на свою планету.