В хозяйстве под картофель занята площадь в 3 раза большая, чем под капусту. Под капусту занято на 36 га меньше, чем под картофель. Какая площадь занята под картофель?

В хозяйстве под картофель занята площадь в 3 раза большая, чем под капусту. Под капусту занято на 36 га меньше, чем под картофель. Какая площадь занята под картофель?

ответ:

китаї він називається святом весни і відзначається в період між 21 січня і 21 лютого, тоді коли місяць завершує свій повний цикл, і настає молодик. урочистості тут тривають 15 днів і закінчуються святом ліхтарів. у заходах беруть участь і дорослі, і діти. з самого ранку люди прибираються в будинку, оскільки вважають, що чистота - це не місце для злих духів. на вулицях в цей час рябить в очах від яскравих святкових вогнів. ввечері люди збираються в тісному сімейному колі на вечерю, де дарують здебільшого не подарунки, а червоні конвертики з грошима. навіть дітям і колегам по роботі прийнято підносити такі презенти. коли стемніє, люди виходять на вулицю, щоб запускати святкові феєрверки. жителі цієї країни вірять в древню легенду про страшне чудовисько нянь, яке приходило під новий рік, щоб з'їсти у людей всю худобу, припаси і зерно, а іноді і дітей. одного разу люди побачили, як нянь злякався дитини, одягненого в червоний одяг. і відтоді в це свято прийнято одягати червоне святкове вбрання та розвішувати біля своїх осель червоні ліхтарики, щоб відлякати звіра.

новий рік є одним з найпопулярніших свят не тільки в україні, а й майже по всьому світу. але кожна нація має свої традиції святкування. українські новини зібрали інформацію про те, які традиції святкування нового року вкоренилися саме в україні.

українці святкували новий рік першого січня не завжди. у різні часові проміжки відзначали новий рік у березні і навіть вересні. з самого початку святкування нового року українці робили це навесні. цей звичай був пов'язаний з тим, що природа наново відроджується навесні і починається новий сільськогосподарський сезон. а в xv столітті православна церква прийняла греко-візантійський обряд, тоді початок року наступав першого вересня. у цей же час та частина україни, яка перебувала у складі великого князівства литовського, відзначала новий рік першого січня, за католицьким звичаєм.

весь християнський світ став зустрічати новий рік першого січня після того, як було введено григоріанське літочислення. цар петро і ввів своїм указом святкування нового року першого січня на території сучасної україни 1700 році. також цар ввів такі традиції як прикрашання новорічної ялинки, гучні святкування і маскаради.

багато наших предків вірили, що в новорічну ніч бог чує всі прохання. 31 грудня накривали пишний сімейний стіл, тому вечір цього дня називався щедрим. також в новорічну ніч проводили різні обряди, спрямовані на захист ї худоби і хороший урожай. такі обряди обов'язково проводив господар будинку, який звертався до дерев і тварин із закликами до родючості.

в первой части рассказывается о старике янбирде и старухе янбике, волею судьбы, оказавшихся на затерянной земле. они занимаются охотой на диких зверей. от пожилых два сына — шульген и урал, что является традиционным мотивом тюрко-монгольского эпоса. янбирде сообщает детям тайну существования смерти (улем), которая убивает людей, зверей и всё живое на земле.

от белой лебёдушки хумай (дочь самрау), спасённой урал-батыром, они узнают о существовании родника жизни — яншишмы. янбирде советует сыновьям отыскать яншишму и уничтожить смерть. первая часть завершается тем, что молодые батыры отправляются на поиски родника бессмертия.

вторая часть сказания повествует о деятельности героев второго поколения — шульгена и урал-батыра. в ней подробно изображаются подвиги урал-батыра и злодеяния его брата шульгена, переметнувшегося в стан врагов. заканчивается эта часть поражением дивов и драконов, возникновением в пучине моря гор из тел убитых героем врагов (уральские горы), гибелью урал-батыра за бессмертие природы[16].

третья часть поэмы посвящена подвигам сыновей урал-батыра, заселению уральской земли людьми, животными и птицами[17].

эпос об урале богат символами, архетипами коллективного бессознательного: ясновидящие драконы; старый премудрый ясновидящий дракон; божественный ребенок урал; могущественный спутник героя — космический конь акбузат, в будущем урала; семь драконов на небе — созвездие большой медведицы; дракон с большим ключом; волшебная палка; живой родник — живая вода; царь птиц — самрау, который является мужем солнца и луны, в то же время отцом хомай и айсылу — этих удивительных символов анимы; выбор девушкой хомай для себя жениха (задает загадки, испытывает на верность, честность); космическая пара (или божественный брак) урала и хомай, четверичность — 4 батыра, 4 сына (хакмар тоже считает себя сыном урала); удивительные говорящие и животные — олицетворение человеческих качеств (бык, лев, собака, сокол, птицы и т.п.); многозначный символ заркум (охота на оленя является одной из бесчисленных аллегорий, обозначающих половой акт, змей — символ одновременно позитивный и негативный, может превратиться в человека); камень и его трансформация; огонь; всемирный потоп; символ смерти; числа — архетипы порядка (семерка — число планетарных богов древних, число семь символизирует семь звезд, планетарных божеств, которые, как , находятся в пещере в глубине земли; бессознательное использует число в качестве упорядочивающего фвозникновения сознания); символы тени — пещера, подземелье, спуск в глубокий источник, кровь в ракушках как символы дурного духа, вспыльчивого гнева и чувственных пристрастий; урал-гора как символ самости, символ становления целостной личности; жертвоприношение злому царю катилу, тема жертвы батыра или смерти героя (которая необходима для излечения от гордости, гордыни, показывающей самое себя). женитьбы урала, когда уходит детская безответственность при вступлении в общество; болезненное подчинение дисциплине; архетипы тени (шульген), анимы, анимуса, старого мудреца и другие, которые связывают воедино мир сознания и мир бессознательного, являются средствами “духовного возрождения”