В фермерском хозяйстве засеяли 15 га пшеницей, по 1 ц 36 кг на гектар, и 20 га рожью, по 1 ц 50 кг на гектар. Сколько пшеницы и сколько ржи для этого потребовалось?

Відповідь:

Храм (від староцерк.-слов. храмъ) — архітектурна споруда, призначена для здійснення богослужінь і релігійних обрядів.

Слово «храм» запозичено з церковнослов'янської (у якій воно мало значення «будинок, будівля, житло, дім»), де воно походить від праслов. *xormъ і відповідає давньоруському «хороми» — формі зі східнослов'янським повноголоссям, що й досі збереглося в українській мові[1]. У зв'язку з тим, що слово «храм» у значенні «дім» вживалося здебільшого у релігійних текстах, воно набуло значення «Божий дім,церкава

Пояснення:

Щоб довести твердження» Прислів'я – мудрість народу", треба перш за все зрозуміти, що таке мудрість. У казках, оповіданнях, легендах мудреці завжди зображуються літніми людьми. Вони прожили довге життя. У ньому було все: радість і горе, щастя і невдачі. Кожна нова подія на життєвому шляху, навіть нещасна, збагачувала людину досвідом, знаннями, почуттями, тобто робила її мудрішою. Отже, мудрість-це знання і життєвий досвід, які приходять з роками.Народ, так само як і людина, народжується, розвивається, набуває досвіду. На жаль, він може навіть померти, якщо нові покоління не враховуватимуть досвід своїх предків. Народна мудрість-це досвід багатьох поколінь. Він накопичувався сотні, а може, і тисячі років. Кожне нове покоління вдосконалювало знання, отримані від дідів-прадідів.Прислів'я та приказки – це настанови батьків своїм дітям. Вони вчать, як треба жити в суспільстві, ставитися до людей, які риси характеру в собі потрібно виховувати, а які, навпаки, викорінювати, як бур'ян. Тобто в кожному прислів'ї і кожній приказці відображаються моральні слова.Народи відрізняють один від одного за кольором шкіри, звичками, мовою, смаками, але всіх їх об'єднують загальнолюдські цінності: патріотизм, честь, розум, дружба, повагу до людей. Всі вони засуджують неробство, жадібність, марнославство, брехня. Ось тому прислів'я різних народів дуже схожі. Італієць скаже:»Не знаючи курсу, не піднімай вітрила". Український його підтримує:»не знаючи броду, не суйся у воду". Мудрі китайці кажуть:»сказане слово, як пущена стріла". З ними погодяться всі народи, а українці скажуть: «Слово не стріла, а глибше ранить».Отже, прислів'я та приказки – мудрий учитель, який завжди дасть добру пораду, до в біді, втішить в печалі. Варто тільки слухати їх, тому що це голос народу, який мчить крізь століття.схожі статті.