Біографія Мацуо Басьо (життєвий і творчий шлях)

МАЦУО БАСЬО

(1644-1694)

японський поет періоду Едо. За життя Мацуо Басьо здобув визнання через свої твори у жанрі спільної творчості хайкай но ренґа; нині, після століть досліджень і коментарів, він є визнаним як найвеличніший майстер коротких та чітких хайку, або, як вони звались у минулому, хокку. Сам Басьо також вважав своїм найбільшим досягненням участь у складанні ренґа. Він говорив: «Багато хто з моїх послідовників можуть написати хокку так само добре, як і я сам. Але тільки у складанні строф хайкай я показую себе — справжнього».Творчість Басьо відома у багатьох країнах світу і перекладена багатьма мовами, а в Японії його поезія відтворена на пам'ятниках і у визначних місцях.Японська поезія XVII сторіччя, як це було й раніше у переломні епохи, відігравала провідну роль у формуванні нового мистецтва.

Тодо Иоситада, майже його ровесник, син власника замку Уено, теж захоплювався поезією хокку. Він опікувався Басьо й нерідко посилав його до Кіото, де Басьо вивчав мистецтво хайкай під керівництвом Кітамура Кігіна.

Правописание О – Ё после шипящих в корне слова 
Часть речи не определяем, единое правило действует для всех слов: 
1) есть чередование Ё//Е в однокоренном слове → Ё: шЁпот − шЕптать ;пчЁлка – пчЕла, жЁлтый – жЕлтеть; 

2) нет чередования с Е в однокоренном слове → О: крыжОвник, шоссе, шоколад, шофер, жокей, жонглёр, Шотландия, шок, мажор, шов, шорох, капюшон, трущоба, чокаться, крыжовник, шорты и др. 

Правописание О – Ё(Е) после шипящих в суффиксах 
Выбор гласной зависит от части речи: 
1) слово образовано от глагола → Ё: ночЁвка (ночевать) ; печёный (печь) ; 
2) суффикс ЁР в существительных→ стажЁР, ухажЁР; 

3) беглая гласная О → кишОк (киШКи) , ножОн (ноЖНы) , смешОн (смеШНа) . 
4) слово образовано не от глагола → О: девчОнка, волчОк зайчОнок; пачОвый (безударный –ЕВ-: плюшЕвый) . 
5) суффикс наречий → ударный О, безударный Е: свежО, пахучЕ. 

Правописание О – Ё(Е) после шипящих в окончаниях 
Выбор гласной зависит от части речи: 
1) существительных → ударное О, безударное Е: плащОм, товарищЕм; 
2) прилагательных → ударное О, безударное Е: большОго, бывшЕго; 

3) глаголов → Ё: течёт, печёт. 

Запомнить: ОжОг, поджОг, изжОга − существительные; ожЁг, поджЁг − глаголы. ОбжОра, тяжЁлый, мелочЁвка, ещЁ.

Б.з.д. 2 мыңжылдықтың алғашқы ширегі бітер кезде (Қола дәуірі) Еділ мен Алтай арасында мал шаруашылығымен айналасқан адамдар қола жасауды меңгерді. Оңтүстік Сібірдегі Ачинск қаласы маңындағы Андроново селосынан қола дәуірі ескерткіштері алғаш рет табылды. Оны 1913 ж. Б.Г. Андрианов ашты. Ғылымда шартты түрде Қазақстан жеріндегі қола дәуірі ескерткіштерін Андронов ескерткіштері деп атайды. Бұл атауды ғылыми айналымға 1927 жылы С. А. Теплоухов енгізген. 1927 жылы археолог М.П.Грязнов осындай қорымды Батыс Қазақстаннан да тапты. Андронов ескерткіштері Қазақстан, Орта Азия, Сібір жерлерінен табылып отыр. Андронов мәдени-тарихи қауымының негізгі орталықтарының бірі Қазақстан аумағында болды. Батыс аудандардың андроновтық тұрғындары қима мәдениетінің туысқан тайпаларының ықпалына үнемі түсіп және өз тарапынан оларға тікелей ықпал жасап отырды. Археологиялық деректер андроновтық тұрғындардың басым көпшілігі отырықшылық өмір сүргенін көрсетеді. Қоныс-мекендер кең жайылма шалғыны бар өзендердің жағаларына орналасты. Патриархаттық отбасылардың үйлері үлкен жер төбелер болды; олардың жанынан әр түрлі шаруашылық жайлар мен мал қамайтын қашалар салынды. Бұл қоныс-мекендерге мал бағу кәсібі едәуір басым малшылық-егіншілік шаруашылығының кешенді сипаты тән болды.