Один из углов на 60° меньше другого. Сколько градусов содержит каждый угол, если известно, что второй угол в 4 раза больше первого?

Відповідь:

У зоні степів добувають рудні і паливні корисні копалини. В містах споруджені великі машинобудівні заводи та потужні металургійні комбінати, на яких виплавляють чавун і сталь. Для збереження степових ділянок у їх природному стані в зоні степу створені заповідники. Заповідник Асканія-Нова розташований на Херсонщині. Належить до сотні великих заповідників і парків світу. У заповіднику живе понад 3 тисячі видів тварин, значну частину яких складають типові мешканці степу: ховрах малий, бабак степовий, тушканчик великий, заєць-русак, мишівка степова, лисиця звичайна, тхір степовий, ласка. Вражають кількістю і різноманіттям видів птахи, які гніздяться на території заповідника або зупиняються тут під час сезонних перельотів: лебеді, журавлі, сірі гуси, дрохви, степові орли та ін. Тут можна побачити африканського страуса – найбільшого птаха нашої планети, а також фазана. Живе в заповіднику і фламінго – рідкісний залітний птах, найбільш довгоногий та довгошиїй, з великим тулубом рожевого кольору. Діяльність людей у степу пов’язана з природними умовами цього краю. Рослинний і тваринний світ цієї зони потребують охорони. Тому тут створено природні заповідники Асканія-Нова, Чорноморський, Дунайський.

Пояснення:

Відповідь:

Щоб урятувати степ, замало підтримувати невеликі степові фрагменти, адже це не дозволить нам зберегти степові екосистеми загалом. Тому пріоритет — це відновлення мережі взаємопов’язаних степових та напівстепових угруповань. Дуже важливо позбутися в цих районах факторів, які змінюють мікроклімат (ставів та лісосмуг), при одночасному масовому підсіві сумішей насіння та куртин основних видів, що визначають обличчя степу. Необхідно пропагувати тут знищення заносних видів. Одночасно слід розробити й відпрацювати на степових територіях, які ще збереглися, методику розселення степових тварин, що стабілізують степ. Найбільше проблем вчені пов’язують із відтворенням природних пасовищних впливів ратичних. Цей фактор визнається одним із найголовніших для підтримання степу. Втім, на території України не збереглося степових видів ратичних, тим більше таких, які могли б існувати в умовах напівприродної степової екомережі. З огляду на це, слід звернути увагу на коня Пржевальського. Ця тварина вже досить довго випробовується в умовах напіввільного випасу у Великому Чапельському поді «Асканії-Нової». Непогані результати її натуралізації в Зоні відчуження ЧАЕС. Коня Пржевальського не можна вважати чужим видом, адже це єдиний підвид дикого коня тарпана, що зберігся до наших часів. Слід відзначити, що він менше цікавить пожадливих людей, ніж навіть здичавілий свійський кінь. Водночас саме коні мають оптимальну площу ратиць, щоб не викликати ущільнення степових ґрунтів. Коні об’їдають, але не виривають із корінням степові трави, а взимку виїдають підріст чагарників та дерев, що сприяє підтриманню степу. В умовах напівпустель Приазовсько-Причорноморської смуги перспективним видається інший аборигенний вид України — кулан, досвід утримання якого набуто на острові Бірючий (Азово-Сиваський національний парк). Створення мережі взаємопоєднаних степових і напівстепових територій — степової екомережі — дозволить визначати спеціальні ділянки, придатні для гніздування степових птахів,

Пояснення: