Как колонизаторы управляли Индией

С завоеванием Индии англичанами изменилось не только политическое, но и экономическое положение страны. В отличие от прежних завоевателей, которые оседали здесь и ассимилировались с местным населением, Англия, вставшая на путь капиталистического развития, рассматривала Индию как арену для извлечения богатств, вывозившихся затем в метрополию. Как ни менялись методы британской эксплуатации Индии, эта страна всегда оставалась для колониальных властей придатком метрополии.

Начавшийся еще в период завоевания вывоз богатств из Индии стал постоянной «экономической выкачкой» (есоnоmic drain), которая обескровливала Индию и превращала ее в нищую страну. Еще в XV в. Афанасий Никитин отмечал нищету индийского народа, но в колониальный период бедность населения стала еще более вопиющей. Первый при англичанах голод в Бенгалии в 1770 г. унес около 10 млн. жизней, и с тех пор голод, сопровождаемый нередко холерой, чумой и прочими бедствиями, стал периодически повторяющимся явлением.

Колониальная Индия не могла провести коренного улучшения своего экономического положения. Вся дальнейшая политическая история страны является историей борьбы за ее освобождение от колониальной зависимости.

Если центр описанной около треугольника окружности лежит внутри треугольника, значит треугольник остроугольный. площадь треугольника равна половине произведения его сторон на синус угла между этими сторонами. в нашем случае s = (1/2)ab*bc*sinα или 3√3 = 2√3*3*sinα. следовательно, sinα = (3√3)/6√3 = 1/2. итак, угол в в треугольнике авс равен 30°.  cos30° = √3/2. по теореме косинусов находим сторону ас треугольника: ас = √(ав²+вс²-2*ав*вс*cos30) или √(48+9-2*12√3*√3/2)=√21. ну, а радиус описанной около треугольника окружности находится по формуле:   r = a*b*c/4s или в нашем случае r=4√3*3*√21/12√3 = √21. ответ: радиус описанной около треугольника окружности равен √21.

объяснение:

1. проблема здоров`я в широкому його розумінні як в особистому, так й у суспільному вимірі набула в наш час загальнопланетарного значення і розглядається як така, що становить небезпеку подальшому розвитку людства.

2. відвернути імовірну небезпеку можливо шляхом формування здорового способу життя осіб, громад, країн, світу в цілому.

3. формування здорового способу життя - складний, багатогранний процес, що потребує спільних зусиль якомога більшої кількості людей, різних організацій, і передовсім - відповідної державної політики. одночасно формування здорового способу життя є науково-практичною дисципліною зі своєю теорією, методологією, методикою і засобами.

4. знання і практичні навички з формування здорового способу життя мають бути якомога ширше розповсюджені в суспільстві, ними потрібно керуватися при розробці і прийнятті інських рішень на всіх рівнях усіх гілок влади, усіх галузей державного сектора. потрібно також всіма засобами впливати на приватний сектор і громадські організації у напрямку моніторингу, контролю, сприяння і спрямування діяльності на користь здоров`я населення.

5. найбільш ефективний спосіб втілення світоглядних цінностей здоров`я в свідомість населення - це ініціація з боку органів державної влади і місцевого самоврядування різноманітних локальних проектів, обмежених місцевими масштабами, зокрема масштабами первинних адміністративно-територіальних структур і окремих організацій. такі проекти, якщо вони розроблені і впроваджуються з урахуванням основних положень теорії і практики формування здорового способу життя, можуть бути достатньо ефективними, незважаючи на певну нестачу ресурсів, що має місце сь огодні в україні.