Единство мнений по различным вопросам и чувство коллективизма характеризуют, по мнению И.В. Страхова, такую форму подростковых взаимоотношений как

Правильные вопросы отмечены по тесту
тест  прошел проверку, пользуемся)

2

М.В. Ломоносова - создателя такого жанра, как ода

А.П. Сумароков - создатель русской трагедии

А.Д. Кантемир - создатель русской сатиры,

Д.И. Фонвизин - создатель множества пьес и великий драматург

3

Высокие

трагедия, эпопея , ода

Низкие

комедия, сатира, басня

4

ЭпигрАмма — это небольшое сатирическое стихотворение, высмеивающее какое-либо лицо или общественное явление.

Эпиграмма – сатирический жанр, краткий и безжалостный. Пушкин гениально назвал эпиграмму «анафемой игривой». Удачная маленькая эпиграмма - большая поэтическая победа в политических, общественных или литературных полемиках. «Зарифмованная колкость», артистично расправляясь с противником, развлекала общество и влияла на настроения.

5

не знаю, точно не могу сказать

Объяснение:

Тема: кохання – це почуття, сила якого здатна перемогти смерть і зберегти життя. Ідея твору – показати душевні якості жінки, яка вміє чекати.

Композиційно твір складається з трьох частин, кожну з яких автор виокремлює фразою близькою за змістом до рефрену «Чуєш…Ти чекай мене».

У першій частині розповідається, як сумно й тяжко чекати коханого з фронту. Змінюються пори року. Листи перестають надходити, жінки - чекати своїх солдат.

Друга частина – кульмінація, що розвиває ідею: повернення коханого ніхто не очікує. Випробування розлукою витримують не всі. Батьки, мати, друзі, син – усі зневірилися й поминають душу загиблого. Такий іспит може витримати тільки жінка, яку кохають і яка кохає у відповідь. Чітко простежується протиставлення віри й любові героїні безвір’ю й забуттю оточуючих.

Третя частина – це нагорода за очікування. Герой залишився живим і повертається додому тільки тому, що його так гаряче любили й так віддано чекали. Любов жінки, її віра можуть творити дива.

Жанр поезії: вірш інтимної лірики, монолог-послання ліричного героя до своєї коханої з елементами сповіді. Одночасно лунають і громадянські мотиви: виконання громадянського обов’язку, віра в перемогу.

Мова вірша витримана. Глибина почуттів зумовлює наявність недостатньо забарвлених засобів художньої виразності, єдиний всеохоплюючий душевний стан – одноманітність ритму. Поет використовує епітети («жовті дощі», «літо вогняне»), метафору («Як чеканням ти своїм Вберегла мене»), анафору (повторення початку строфи «Ти чекай…»).