Рассмотрите рисунки. • Произнесите каждый согласный звук. • Произнесите парные по твёрдости-мягкости согласные звуки.

Произнесите каждый согласный звук. Произнесите парные по твёрдости-мягкости согласные звуки. В чём различие в произношении этих согласных звуков?

[б] - [б’], [в] - [в’], [г] - [г’], [д] - [д’], [л] - [л’], [з] - [з’], [к] - [к’], [м] - [м’], [х] - [х’], [н] - [н’], [п] - [п’], [р] - [р’], [с] - [с’], [т] - [т’], [ф] - [ф’]
Различие в твёрдости-мягкости.

Произнесите:

а) только мягкие непарные согласные звуки;

[ч’], [й’], [щ’]

б) только твёрдые непарные согласные звуки.

[ж], [ц], [ш]

Техніка передач

Прийом і передача є основним технічним прийомом у волейболі. Розрізняють верхні та нижні передачі. Основою правильного виконання передачі є своєчасне переміщення до м’яча і набуття відповідної ігрової стійки. Передачі здійснюють у таких напрямках — уперед, над собою, назад (за голову) і в сторони б виконання прийому і передачі м’яча двома руками знизу обумовлений взаємодією гравця з м’ячем, що може летіти з різною швидкістю. Волейболіст набуває середньої стійки (ноги на ширині плечей (одна на півстопи попереду), напівзігнуті в колінах, руки перед тулубом). Визначивши можливе місце падіння м’яча, гравець виходить до нього, руки з’єднані, тулуб нахилено вперед.

Основні поради з техніки виконання передач

1. У волейболі будь-яке торкання м’яча виконують швидко і водночас обома руками, тобто без затримки або подвійного торкання м’яча.

2. Постійно вдосконалювати першу і другу передачі м’яча, оскільки точна передача є основою всієї гри.

3. Виконуючи другу передачу, необхідно точно оцінювати ігрову ситуацію.

4. Виконавши другу передачу, не слід стояти на місці, а негайно починати страхувати свого нападаючого.

5. Не слід намагатися виконати передачу у стрибку, якщо її можна виконати з основної стійки.

6. Із важких положень другу передачу адресують гравцеві, який перебуває ближче та до якого гравець, який приймає, спрямований обличчям.

Объяснение:

Нашій планеті за різними підрахунками від 4,5 до 5 млрд. років. У масштабах Всесвіту цей час можна вважати миттю, але для нас, людей, що мешкають на цій планеті зараз, ці 5 млрд. років - це величезний проміжок часу, який навіть важко собі уявити, не кажучи вже про те, щоб зрозуміти його та сприйняти, як належне.

Центральна зірка нашої системи, наше Сонце - це звичайний жовтий карлик, зірка дуже ординарна і нічим не примітна. Розташована вона далеко від центру нашої Галактики, і сторонній гач не звернув би на неї ніякої уваги ще одна зірка з мільярдів.

Навколо цієї зірки утворилася система з 9 планет, які обертаються навколо неї з різною швидкістю та на різних орбітах. Ну то й що? В галактиці безліч зірок з планетарним оточенням! Так, усе вірно, якби не одне маленьке" але" - на одній з цих планет з'явилося життя.

Звичайно, шлях розвитку життєвих форм від най ших молекул та клітин до сучасного біологічного різноманіття в живій природі був не та тернистим. Багато видів внаслідок еволюційного відбору були відкинуті природою та вимерли. Інші види продовжували успішно розвиватися, еволюціонувати та збільшуватися чисельно. В процесі еволюції у представників різних видів внаслідок пристосування до нестабільних умов довкілля змінювалася внутрішня будова, поведінка, з'являлися нові інстинкти та навички тощо.