Read the article and learn more about da Vinci. Then answer the question: What is he famous for? — Прочитайте статью и узнайте больше о да Винчи. Затем ответьте на вопрос: Чем он знаменит?

Leonardo da Vinci
Leonardo da Vinci was born on April 15th, 1452, at Vinci, a small town near Florence in Italy. The sculptor and painter Verrocchio was his teacher in art. Most of his life Leonardo worked in Italy for rich noblemen, but he spent his last years in France. King Francis I of France appointed Leonardo to the position of ‘First painter, architect and mechanic of the King’ and gave Leonardo a beautiful and comfortable house near the King’s own residence where he often visited Leonardo for conversation. The King paid Leonardo well and allowed him to pursue his own interests in engineering and architecture. Leonardo died in Italy at the age of 67, on 2nd May 1519.
Leonardo da Vinci was a genius. He was good at many things, but many people think that Leonardo was one of the greatest painters of all time. Two of his pictures, the ‘Mona Lisa’ and ‘The Last Supper’ are among the best-known paintings in the world. He did lots of drawings. The best-known drawing is the ‘Vitruvian Man’.
(отрывок из текста)
Леонардо да Винчи
Леонардо да Винчи родился 15 апреля 1452, в Винчи, небольшом городке недалеко от Флоренции, в Италии. Скульптор и художник Верроккьо был его учителем в искусстве. Большую часть своей жизни Леонардо работал в Италии на богатых дворян, но он провел свои последние годы во Франции. Король Франции Франциск I назначил Леонардо на должность «первого художника, архитектора и механика короля» и подарил Леонардо красивый и уютный дом недалеко от собственного королевской резиденции, куда он часто приглашал Леонардо для разговора. Король хорошо платил Леонардо и позволил ему продолжать свои интересы в области инженерии и архитектуры. Леонардо скончался в Италии в возрасте 67 лет, 2 мая 1519.
Леонардо да Винчи был гением. Он хорошо разбирался во многих вещах, но многие люди думают, что Леонардо был одним из величайших художников всех времен. Две из его картин — «Мона Лиза» и «Тайная вечеря» являются одними из самых известных картин в мире. Он сделал много рисунков. Самым известным рисунком является «Витрувианский человек».
Леонардо был также скульптором, архитектором, музыкантом, инженером, изобретателем, анатомом и ботаником. Леонардо никогда не ходил в школу или университет; его обучали в доме отца и он получил обычное начальное образование в чтении, письме и арифметике. Но его образование никогда не заканчивалось — он был заинтересован в мире вокруг него. Его стремление к знаниям было очень сильным. Он был заинтересован в изучении человека и естественных науках: гражданское строительство, химия, геология, геометрия, гидродинамика, математики, машиностроение, оптика, физика, пиротехника и зоология.
Он был также изобретателем. Он внес вклад во все, что мы знаем сегодня. Он придумал идею вертолета, танка и солнечной энергии. Он сконструировал калькулятор. Большую часть своей жизни Леонардо был очарован явлением полета. Он сделал много исследований полета птиц, а также планы нескольких летательных аппаратов. Эти планы включали вертолет и легкий дельтаплан.
Он зарисовывал вещи, которые он видел и открытия, которые делал в своих тетрадях, и делал заметки о них. Тетради Леонардо трудно читать, потому что он писал в обратном направлении — «зеркальное письмо». Тетради не были опубликованы при жизни Леонардо. Многие из его записных книжек в настоящее время находятся в музеях и библиотеках, таких как Виндзорский замок, Лувр и Британская библиотека.

Объяснение:

На початку 1920 року В. А. Бунін залишив батьківщину. В еміграції їм були написані літературні шедеври, в тому числі цикл оповідань “Темні алеї”.

Всі розповіді цього збірника об’єднані однією темою – темою кохання. З різних сторін письменник висвітлює це почуття, показує всі його найтонші відтінки. Однак, розкриваючи тему любові, Бунін мимоволі оголює і багато моральні проблеми. Особливо гостро вони звучать в оповіданні “Красуня”.

Це один з самих невеликих оповідань циклу, але по глибині, за гостротою порушених у ньому питань, він, мабуть, перевершує багато інших. У кількох рядках письменник влучно зумів сказати про головні людські цінності: про добро і зло, про любов до ближнього.

У центрі оповідання досить типова життєва історія. Літній вдівець, має семирічного сина, одружився вдруге. Його нова дружина всім взяла. Вона молода, надзвичайно красива, господарча. От тільки дитина, син вдівця від першого шлюбу, їй припав до смаку. Вона його “спокійно зненавиділа”. Яких-небудь причин цього автор не називає, тому що їх просто не було. Зненавиділа і все.

Джерело: https://mykniga.com.ua/zmist/bunin-krasunya-tvir.html

Почуття, що сильніше за смерть

(за п'єсою Вільяма Шекспіра "Ромео та Джульетта")

Тема кохання — одна з вічних тем у літературі. Кожен письменник висвітлює її по-своєму, але є твори, що стали зразками розкриття цієї теми. Коли йдеться про кохання молодих людей з родин, що ворогують між собою, ми відразу згадуємо шекспірівських героїв — Ромео і Джульєтту.

Кохання Ромео і Джульетта, світле, чисте та жертовне, розквітло у часи феодальної ворожнечі. За тих умов воно було викликом усьому суспільству, без перебільшень його можна назвати навіть героїчним.

Роди Монтеккі та Капулетгі були непримиренними супротивниками, покоління за поколінням брало участь у боротьбі, коли раптом сама природа подарувала їхнім нащадкам несподіване диво: двоє зустрілися і покохали один одного. Тоді усі умовності, стара мораль, навіть небезпека виявилися неважливими. Саме таким і має бути справжнє кохання, саме в цьому і ховається його переможна сила.

Ллється кров, обставини змушують Ромео стати проти власної волі вбивцею, він вимушений тікати, взагалі усе темне та зле протистоїть цьому почуттю, усе ніби покликане заважати закоханим. Але Ромео здатен ризикнути життям лише заради того, щоб побачитися з Джульеттою, навмисне затягуючи зустріч. Джульєтта також ладна піти на ризик в ім'я кохання, приймаючи зілля, що до їй зімітувати власну смерть: лише так вона діставала змогу вирватися з павутиння умовностей і зовнішніх обставин.

Кохання має більшу цінність, ніж життя, на думку обох закоханих. Життя нічого не варте, якщо не можна бути разом.

Так їхнє почуття виявляється сильнішим за смерть, хоча лише смерть дозволяє їм об'єднатися. Герої гинуть, але насправді це не поразка, а перемога кохання. Програє стара мораль ворожнечі: трагічна розв'язка особистої долі Ромео і Джульетта примиряє старше покоління Монтеккі та Капулетгі.

"Немає повісті сумнішої на світі, ніж повість про Ромео і Джульєтту", — стверджує наприкінці п'єси Шекспір. Але цей сум — світлий, а трагедія в цілому — оптимістична. Обставини не знищили кохання, не роз'єднали Ромео і Джульетту. Мораль кохання — а кохання завжди символізувало саме життя — приходить у світ і утверджує нові цінності, нехай навіть настільки дорогою ціною, дарує надію на краще. Попри все, життя перемагає смерть, а любов — ненависть.