1. Чи існує те, що ми бачимо на екрані? а) діти до років думають, що об'єкти, які вони бачать на екрані, реально та відчутно перебувають у телевізорі як фізичному об'єкті; б) у віці років діти починають розуміти, що об'єкти на екрані можуть не існувати в повсякденній реальності; в) у віці років діти усвідомлюють, що об'єкти медіаконтенту представляють відсутню реальність і здатні відрізнити їх від референтів; г) діти у віці років, схильні оцінювати об'єкти на екрані як «реальні» залежно від того, чи вважають вони, що телеперсонажі або події, представлені на екрані, існують матеріально (фізично); д) діти у віці років починають оцінювати ймовірність зображених подій: €) діти у віці . . . . . років схильні ставити запитання: чи існує щось подібне насправді? І. Якою мірою реалістичний медіа р? (вставити пропущене) а) діти на ранніх стадіях когнітивного розвитку, до років, сприймають екранні медіа як «магічне вікно» в навколишній світ (не сумніваються в їхній реалістичності); б) різке зростання здатності розрізняти «реалістичне» та «фантастичне» у сприйнятті дітьми медіа відбувається у віці років; в) у віці років судження дітей про те, що відповідає критерієві реалістичності, стають схожими на оцінки дорослих; г) рівень сприйняття реалістичності залежить від (відповідно до віку дитини), а не від кількості часу, що дитина проводить біля телевізора (або комп'ютера