Дәрежелеу, санның n – дәрежесі – бірдей n көбейткіштердің көбейтіндісі. Дәрежелеу an=n(рет){a*a*a*a*a…….*a*a болып белгіленеді. Мұндағы an – дәреже, a – дәреженің негізі, ал n – дәреженің көрсеткіші деп аталады. a2 – квадрат немесе екінші дәреже, а3 – куб немесе үшінші дәреже делінеді (a2 – қабырғасының ұзындығы а-ға тең болатын квадраттың ауданы, а3 – а-ға тең болатын кубтың көлемі) . Дәрежелеудің негізгі амалдары мына формулалар бойынша жүзеге асырылады: anam=an+m; an/am=an-m ; (an)m=anm. Дәрежелеуді жалпылау: нөлдік дәреже: a0 = 1(a тең емес 0 болғанда); теріс дәреже: а-n=1/an; бөлшек дәреже an/m=m√ an.[1]
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Конденсатор ємністю С = 80 мкФ підключено до мережі напругою U = 240 В, частотою f = 50 Гц. Визначити: 1) опір ємкості; 2) струм у колі; 3) реактивну потужність кола.
Самоконтроль - здатність контролювати свої емоції, думки і поведінку. Самоконтроль ґрунтується на волі - вищій психічній функції, що визначає здатність людини приймати усвідомлені рішення і втілювати їх у життя. Самоконтроль тісно пов'язаний з поняттям психічної саморегуляції. Самоконтроль є найважливішим елементом в здатності людини досягати поставлених цілей. Рівень самоконтролю визначається як вродженими генетичними характеристиками, так і психологічними навичками людини. Самоконтроль протиставляється імпульсивності - нездатності протистояти миттєвим бажанням.
Самоконтроль – інтегративна здатність аналізувати та оцінювати власну поведінку та власну діяльність з метою перевірки досягнутих результатів та приведення їх у відповідність з поставленими особистими цілями, суспільно значущими нормами, правилами, еталонами, а також суб’єктивними вимогами та уявленнями. Самоконтроль – невід’ємний регулятивний компонент будь - якої людської діяльності (ігрової, навчальної, виробничої). Чим більш значущої є поставлена особою мета, чим важче її досягнути, тим більшу роль відіграють процеси самоконтролю. [1]
Нейрофізіологічні процеси, що відповідають за самоконтроль, зосереджені в багатьох областях мозку, але найбільш важливою для самоконтролю вважається лобова частка головного мозку. Пошкодження лобової частки або її вроджені патології ведуть до порушення самоконтролю; агресивне і злочинну поведінку також часто зв'язуються з патологією лобової частки.