_ - это специфическая форма научения у высших позвоночных, при которой фиксируются отличительные признаки объектов, некоторых врожденных

Правильные ответы к тесту выделены
Тест  прошел проверку
ставим +1 к ответу)

основні фактори виробництва в маржинальній теорії:

природні ресурси; праця; капітал; підприємництво; науково-технічний фактор.

природний фактор

у природному факторі втілюються природні умови, в яких протікають виробничі процеси. як джерела сировини і енергії, корисні копалини, земля, вода, повітря, рослинний і тваринний світ. будучи фактором виробництва, природне середовище дозволяє використовувати при виготовленні продукту природні багатства, що слугують сировинним матеріалом. все різноманіття матеріальних продуктів виробляється на основі такої сировини.

енергетичною основою виробництва служать земля і сонце. одночасно планета стає виробничим майданчиком, на якій можна побачити засоби виробництва, де трудяться працівники.

одним з найбільш унікальних ресурсів в даний час стала земля, адже її пропозиція обмежена. цей вид матеріальних умов виробництва являє собою територію, де є природні ресурси і корисні копалини. корисність земельного ресурсу оцінюється її здатністю бути придатною до проведення землеробських робіт і до біологічного відтворення.

природний фактор виступає в тріаді як пасивного компонента. однак в ході перетворень об’єкти природи переходять в основні засоби виробництва і поступово знаходять активну роль. у деяких факторних економічних моделях природний фактор враховується в неявній формі, що аж ніяк не зменшує ступінь його впливу на виробничі процеси.

трудовий фактор

праця представлена в ряді чинників виробництва в якості елемента, який покликаний ініціювати виробничий процес. дана категорія представлена працею працівників, які безпосередньо беруть участь у створенні благ. у понятті «праця» при цьому втілюється різноманітне число видів діяльності, яка спрямовує виробництво і є його на всіх етапах. праця складається в безпосередній участі людини в перетворенні ресурсів (енергії, речовини, інформації). люди вносять вклад в процес виробництва, витрачаючи фізичні та розумові зусилля. свою працю привносять в виробничий процес всі його учасники, кожна форма праці в кінцевому підсумку впливає на результат.

у макроекономічних моделях, які використовують ресурсний підхід, при розгляді основних факторів виробництва часто виділяють не працю як таку, а трудові ресурси, тобто працездатне населення або загальну чисельність тих, хто зайнятий у виробничій діяльності. важливо розуміти, що трудовий фактор проявляється в тому числі і в якості праці, в його ефективності, у трудовій віддачі.

праця – найбільш важлива економічна категорія, оскільки її витрати визначають ефективність усталеною організації виробництва. через трудову діяльність людина активно впливає на предмет праці. інтенсивність трудового процесу впливає на трудомісткість і кількість часу, що витрачається на виготовлення продукту. ці дані дозволяють виявити проблеми, з якою стикається виробництво.

кількість робочої сили визначає інші економічні категорії – рівень безробіття і зайнятість. структура робочої сили включає в себе всіх людей, що так чи інакше беруть участь у виробництві відповідно до своїх трудових навичок. людська діяльність має особливість: робоча сила формується роками, вона вимагає безперервного відновлення. для успішної трудової діяльності працівник повинен підтримувати корисні навички і завжди бути в потрібній фізичній формі.

вот ссылка на сайт, там остальная информация на эту тему-

ответ:

живописные земли тамани хранят богатейшую предков, уходящую корнями в глубь  веков. на протяжении многих столетий тамань населяли многочисленные племена и народы, каждые из которых приносили свои ремесленные и хозяйственные навыки, особенности быта, традиции и обычаи, обогащая тем самым культуру края.

точкой отсчета в тамани является время переселения греков в причерноморье. именно в этот период на тамани появляются первые античные колонии, одной из которых была гермонасса (современная тамань). гермонасса представляла собой обычный греческий город с хозяйственными и жилыми постройками, великолепными храмами и статуями богов, с оборонительными сооружениями от набегов захватчиков. наконец,  в 370-е годы город подвергся вторжению гуннов, вышедших из глубин азии. не выдержав натиска  захватчиков, античная гермонасса пала.

непродолжительное время земли современной тамани находились под властью сначала византии, затем великой болгарии, пока в середине  vii века оба этих государства не стали частью хазарского каганата.

хазары были хозяевами таманских земель практически три столетия. на месте бывшей греческой гермонассы они город таматарху, который под их властью превратился в крупнейший хозяйственный и торговый центр государства.

хазарский каганат прекратил свое существование в 965 году, когда киевский князь святослав в одном из многочисленных сражений разгромил хазар. так, таматарха вошла в состав киевской руси и стала называться тмутаракань. в 988 году князь владимир выделил тмутараканское княжество в удел своему сыну мстиславу. во время правления мстислава ведется оживленная торговля с византией, остальной русью, северного кавказа. город был обнесен крепостными стенами. в нем чеканилась собственная монета.

после смерти мстислава, не оставившего наследника, власть в тмутаракани переходила из рук в руки. последнее упоминание о ней находится в летописи и относится к 1094 году, когда князь олег покидает тмутаракань и отправляется в чернигов. после чего память о тмутаракани сохранилась лишь в преданиях. не раз упоминается этот город и в «слове о полку игореве».

с этого момента таманские земли вновь становятся пристанищем разных народов: византийцев, половцев, татаро-монголов, генуэзцев, турок. последние и дали тамани современное название. здесь они построили крепость, которую назвали хункала. она защищала выход из азовского в черное море вплоть до xviii века, пока тамань не была присоединена к россии.

xviii век – время, насыщенное событиями, которые сыграли большую роль в новой тамани. одно из них – переселение черноморских и донских казаков на кубань. это способствовало возникновению новых связей, открыло возможности для культурного обмена между новыми соседями.

в начале xix века россия была втянута в многолетнюю кавказскую войну, не последнюю роль в которой играло казачье войско. после завершения войны в 1864 году таманские земли стали заселяться различными , выходцами из  европы и востока.

не обошли казаков стороной и суровые события xx века, от которых содрогнулась россия. 1918 год. гражданская война. таманская армия под командованием е. ковтюха берет туапсе, затем, освободив армавир, соединяется с главными силами красной армии на северном кавказе. к началу ноября 1918 года кубань была освобождена от большевиков.

многие таманцы проявили героизм и в годы великой отечественной войны. партизанские отряды храбро противостояли силам противника на подступах к таманскому полуострову, мужественно обороняли одессу и севастополь.

сегодня тамань – благодатный край, который чтит и помнит своих предков.

объяснение:

навено это : )