Почему летом на лугу после захода солнца туман сначала появляется в низинах?

Романтизм - это литературное и художественное направление, преобладавшее в период от конца 18 века до первой половины 19 века. Оно характеризуется стремлением к эмоциональности, воображению, возвышенности и индивидуализму. Романтическая литература отличается выразительностью, эмоциональной интенсивностью и использованием сильных образов.

Романтический стиль проявляет глубокую заинтересованность в духовных и психологических аспектах человеческого существования. Он подчеркивает значимость индивидуального опыта и выражает сложные эмоции, такие как любовь, страх, тоска и смерть.

Одним из ключевых понятий романтизма является "субъективность", которая отражает уклон в сторону внутреннего мира и чувств. Романтические произведения часто представляют собой исследование душевных состояний и внутренних конфликтов героев.

Важным аспектом романтизма является также "тематическая широта", которая охватывает разнообразные темы, включая природу, любовь, свободу, революцию и идеалы. Романтические писатели и поэты обращаются к символике природы, чтобы выразить свои эмоции и идеи.

В романтической литературе применяются и "риторические приемы", такие как сравнения, метафоры и аллегории, чтобы усилить выразительность и воздействие текста на читателя.

Романтизм часто ассоциируется с чувственным и впечатлительным "литературным героем", который стремится к идеалам и отстаивает свою индивидуальность.

В целом, романтизм в литературе - это не только художественное направление, но и философия, которая отражает силу и мощь человеческой души в ее стремлении к свободе, красоте и истине.

Объяснение:

•Відповідальність – це така річ, яка не існує сама по собі, а завжди розглядається у певному контексті. Деякі погляди на відповідальність у нашому суспільстві настільки масштабні, що визначити правильну чи не правильну поведінку людини досить складно. Чим більше відповідальність, тим менше людина спроможна щось змінити і вплинути на те, за що вона відповідає. Іноді саме для того, щоб зменшити свою відповідальність, люди навмисно збільшують масштаб справи таким чином, що потім майже неможливо знайти тих, хто відповідає за ті чи інші події.Людину можна назвати справжнім і повноцінним членом нашого суспільства лише тоді, коли вона здатна відповідати за те, що вона робить. Людина завжди повинна відповідати за свою поведінку, за свої вчинки, міцно тримати в руках свою долю, бути готовою до будь яких випробувань, постійно прагнути до перемог у особистому житті. Якщо у людини немає відповідальності, у народі кажуть, що, по суті, це лише передмова, а не повноцінний член сучасного суспільства.
•Відповідальність – це обов’язок людини перед кимось або перед чимось. Наприклад, громадський обов’язок, совість і честь, життєва позиція та відношення до оточуючих згідно з суспільних моральних норм і принципів є мірою нашої відповідальності перед суспільством.

• Крім того, кожна нормальна людина повинна вміти керувати собою, своєю поведінкою та постійно самовиховувати себе. Самовиховання також є проявом відповідальності, яка засвідчує, що людина вже досить зріла і духовно стійка.