Сравните державу австрийских Габсбургов и Речь Посполитую в 16-17 вв

Вопрос	Держава австрийских	Речь Посполитая
	Габсбургов
Из каких основных	Чехия и Венгрия	Польша и Литовское
частей состояла?		княжество
Каково было	Габсбургская	Шляхетская
политическое	монархия —	республика была
устройство? Получил	неофициальное	представлена одним
ли развитие	название конгломерата	государством - Речь
аосолютизм	государств,	Посполитой
	находившихся под	(объединением
	властью австрийской	Польского
	ветви династии	королевства и
	Габсбургов	Великого княжества
		Литовского),
		Государственный
		строй Речи
		Посполитой
		представлял из себя
		власть выборных
		органов и
		должностных лиц.
		Сословная монархия
		не переросла в
		абсолютизм
Каковы основные	претендовали на	В первой половине
направления внешней	особую роль в	XVI в. позиции
политики?	европейской политике,	Польского
	вели завоевательную	королевства в Европе
	политику	усилились. Главным
		направлением
		внешней по-литики
		стали отношения с
		Московским
		государством. На
		севере Речь
		Пос политая
		столкнулась со
		Швецией,
		стремившейся
		господствовать на
		Балтийском море.
		Третье направление
		внешней политики
		Польши —турецкое.
		К началу XVII в.
		отношения между
		двумя странами
		оставались мирными,
		хотя и не
		безоблачными.

Чего больше в политическом устройстве обеих держав - черт сходства или различий? Обоснуйте свою точку зрения.
Думаю, что различий, так как в державе австрийских Габсбургов усилилась королевская власть, выросли налоги, сократилось влияние сословно-представительных органов. В Речи Посполитой опирались на шляхту. Короли расширяли привилегии шляхты, тем самым подрывали позицию самой королевской власти. Поэтому сословная монархия так и не переросла в абсолютную.
Можно ли найти у двух держав общих врагов?
Россия, Османская империя

Сприятливий вплив фізичного навантаження на людський організм безмежний. Адже людина спочатку була розрахована природою на підвищену рухову активність. Знижена активність веде до багатьох порушень і передчасного старіння організму. Під впливом фізичних вправ вдосконалюється будова і діяльність всіх органів і систем людини, підвищується працездатність, зміцнюється здоров’я.

Рухова активність є провідним фактором оздоровлення людини, тому що спрямована на стимулювання захисних сил організму, на підвищення потенціалу рівня здоров’я. Повноцінна рухова активність є невід’ємною частиною здорового життя, що впливає практично на всі сторони життєдіяльності людини та організму в цілому.

Відомо, що рух є основним стимулятором життєдіяльності організму людини. При недостатній кількості рухів гаються, як правило, ослаблення фізичних функцій, знижується тонус і життєдіяльність організму. Тому фізичні вправи є засобом неспецифічної профілактики цілого ряду функціональних розладів та захворювань. М’язова діяльність, яка активізується при фізичних вправах, змушує працювати з додатковим навантаженням серце, легені і інші органи і системи нашого організму, тим самим підвищуючи функціональні можливості людини, його опірність несприятливим впливом зовнішнього середовища. При застосуванні фізичних вправ, окрім нормалізації реакції серцево-судинної, дихальної та інших систем, відновлюється пристосування організму до кліматичних факторів, підвищується стійкість людини до різних захворювань, стресів й т.п. При багатьох захворюваннях правильно дозовані фізичні навантаження уповільнюють розвиток хворобливого процесу і сприяють більш швидкому відновленню порушених функцій.

Фізичні вправи допомагають привести у оптимальний стан нервову систему, активізувати дихання і кровообіг, «розігріти» м’язи і «прокрутити» суглоби. В результаті людина краще орієнтується в просторі, її рухи стають більш чіткими, економними, внутрішні органи і системи знаходять здатність витримувати режим фізичних і нервово-емоційних навантажень. Легка пробіжка або прискорена ходьба тонізують організм в цілому. Обертання і махи руками, повороти та нахили голови і тулуба, присідання, махи і випади ногами, енергійні підскоки або ритмічні підйоми на носках детально проробляють опорно-руховий апарат. Імітація наступних рухів як би програмує роботу нервово-м’язового комплексу. Все це буквально за 10-15 хв.

Ранкова гігієнічна гімнастика сприяє більш швидкому приведенню організму в робочий стан після пробудження, створює бадьорість, хороший настрій, підвищує апетит, профілактично діє проти цілого ряду захворювань. Ранкову гімнастику бажано проводити на свіжому повітрі або в кімнаті з відкритим вікном та побільше оголювати тіло, щоб одночасно приймити і повітряні ванни. При виконанні вправи необхідно дотримуватись правильного ритму дихання – дихати глибоко, спокійно. Не потрібно виконувати їх у швидкому темпі, особливо людям літнього віку, з великим навантаженням. Після зарядки необхідно зробити самомасаж або обтертися по пояс холодною (з-під крану) водою і розтертися рушником.

Оздоровча ходьба. Ходьба давно використовується як ефективний оздоровчий засіб. Природна і посильна ходьба благотворна для усіх життєвих функцій організму. Під час ходьби працюють усі м’язи, добре вентилюються легені. Здорова людина щодня повинна ходити 5-10 км, половину із них прискореним кроком.

Прискорений крок – основа тренувального ефекту ходьби. Систематичні прогулянки (2-3 рази в тиждень) сприяють зниженню частоти серцевих скорочень, нормалізують сон, покращують травлення й т.п. тому ходьба корисна усім. І здоровим, і тим хто видужує .

Оздоровчий біг показують, що систематичні заняття бігом уповільнюють процеси старіння. Корисно знати, що тривалість, а не швидкість бігу приносить найбільшу користь.

Одним із природних видів рухової активності є плавання. Різниця між температурою води і тіла людини дає чудову можливість для загартування. У воді понижується чутливість шкіри, зменшуються больові відчуття. При короткочасному подразненні теплою або холодною водою настає збудження, а при тривалому впливу – гальмування. Саме з цим пов’язаний заспокійливий вплив води на нервову систему. Лікувальне плавання вирішує також завдання загартування організму, зміцнення загального фізичного стану. Заняття плаванням сприяє ствердженню себе як особистості. Людина, яка раніше боялась води, долаючи підсвідоме прагнення до самозбереження, долучається до активних дій у воді і набуває впевненості в своїх силах.

Акваба́йк (англ. Aquabike) — общее название нескольких технических дисциплин водно-моторного спорта, связанных с гонками на гидроциклах (водных мотоциклах). Вид спорта зародился в США в 1970-е годы. На мировом уровне аквабайк курируют Международный водно-моторный союз (UIM) и Международная ассоциация водно-моторного спорта (IJSBA). Ежегодно они проводят профессиональный тур по мотокроссу на воде Pro Watercross Tour, чемпионат Европы, Австралии, Бразилии, Франции, Великобритании, Гуама, Таиланда.