Составьте предложения, соответствующие схемам в обозначении пунктограммы. Укажите значение использованных вами вводных слов.

ответ к заданию по русскому языку
 

объяснение:

1. проблема здоров`я в широкому його розумінні як в особистому, так й у суспільному вимірі набула в наш час загальнопланетарного значення і розглядається як така, що становить небезпеку подальшому розвитку людства.

2. відвернути імовірну небезпеку можливо шляхом формування здорового способу життя осіб, громад, країн, світу в цілому.

3. формування здорового способу життя - складний, багатогранний процес, що потребує спільних зусиль якомога більшої кількості людей, різних організацій, і передовсім - відповідної державної політики. одночасно формування здорового способу життя є науково-практичною дисципліною зі своєю теорією, методологією, методикою і засобами.

4. знання і практичні навички з формування здорового способу життя мають бути якомога ширше розповсюджені в суспільстві, ними потрібно керуватися при розробці і прийнятті інських рішень на всіх рівнях усіх гілок влади, усіх галузей державного сектора. потрібно також всіма засобами впливати на приватний сектор і громадські організації у напрямку моніторингу, контролю, сприяння і спрямування діяльності на користь здоров`я населення.

5. найбільш ефективний спосіб втілення світоглядних цінностей здоров`я в свідомість населення - це ініціація з боку органів державної влади і місцевого самоврядування різноманітних локальних проектів, обмежених місцевими масштабами, зокрема масштабами первинних адміністративно-територіальних структур і окремих організацій. такі проекти, якщо вони розроблені і впроваджуються з урахуванням основних положень теорії і практики формування здорового способу життя, можуть бути достатньо ефективними, незважаючи на певну нестачу ресурсів, що має місце сь огодні в україні.

В противовес конкордам (интервальным комплексам из трёх и более разновысотных звуков, с возможными октавными дублировками), которые господствовали в полифонической музыке Средних веков и Возрождения, аккорд представляет собой цельную единицу звуковысотной вертикали, воспринимаемую, по определению К. Дальхауза, как «непосредственная данность» (нем. unmittelbar gegebene Einheit).[12]

Монолитность аккорда поддерживается взаимодействием и взаимозависимостью разнофункциональных составляющих его элементов. Это, можно сказать, внутриаккордовая функциональность различных по смысловому (логическому) значению тонов. Совокупность и взаимодействие различных внутриаккордовых функций придают внутреннюю жизнь аккорду, составляют основу богатства его гармонической экспрессии. В аккордах классико-романтической гармонии различимы следующие внутриаккордовые функции:

основной тон — «корень» аккорда;

аккордовые консонансы — квинта и терция от основного тона;

аккордовые диссонансы — включая альтерацию;

побочные тоны — (также органные пункты, педали и т. п.).

Для аккорда существенны неаккордовые звуки (линейные неустои), а также родственные хроматическим проходящим альтерации. Не входя в состав аккорда, они не обретают внутриаккордовых функций, но, соотносясь с аккордом, могут давать

внеаккордовые функции (задержания, проходящие и прочие линейные неустои; в старинной теории они назывались одним словом «тра́нзиты»).