В алюминиевой кастрюле массой 1, 5 кг находилось 800 г воды при температуре 20 °С. Сколько кипятка нужно долить в кастрюлю,

ответ к заданию по физике
 

ответ к заданию по физике
 

Ми сыңырлары- ми қабығы (екі бөліктен оң жақ және сол жақ сыңар деп аталатын) тұрады. Ми сыңарларының салмағы мидің жалпы салмағының 80 пайызына тең. Оның ішінде ақ зат, сыртында сұр зат бар. Сұр зат ми қабығы деп аталады. Ол қалыңдығы 3-4 мм-лік бірнеше қабаттардан тұрады. Бұл қабаттардың клеткалары типі мен қызметіне қарай бір-бірінен өзгеше болып келеді. Осы клеткалардан тарайтын жүйке талшықтардың оларды сезім мүшелерімен, бүкіл денемен, сондағы барлық клекалармен байланыстырады. Ми қабындағы осындай жүйке клеткаларының саны 16 миллиардқа жуық деп есептелінеді. Ми қабығы төртке бөлінеді. Олар: маңдай, төбе, желке және самай деп аталынады. Ми қабығы бірыңғай тұтас мүше, ол бейне қабылдағыш аспап тәрізді көптеген анализаторлардың (талғыштардың) ядросынан тұрады. Мұнда көру, есту, иіс, дәм, тері, қозғалыс тағы басқа жүйке орталықтары бар. Мәселен, мидың желке бөлігінде көру зонасы, самай бөлігінде қазғалыс орталықтары орналасқан. Осындай орталықтардың жалпы саны – 200-ге жуық. Бұлардың ми қабындағы орны бір жерге шектелмеген, нақты ми орталықтары мидың басқа бөліктеріне де таралып кетіп жатады. Ми сыңарларының (оң,сол) бірлесіп жұмыс атқарулармен қатар өз алдына дербес қызметтері бар екендігі анықталған. Мәселен, сол сыңары – логикалық ойлау мен санаудың, ал оң жарты шар кеңістікті бағдарлау мен нақты бейнелеудің (ән, музыка тағы басқа), эмоциялық әсерлердің дағды, әдет, бейсана құбылыстардың жұмысын айқын реттестіріп отыратындағы дәлелденген.

Объяснение:

Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Хижі (Carnivora), родина — Котові (Felidae). Один з 4-х видів роду, один вид роду в фауні України.

Природоохоронний статус виду: Рідкісний.

Ареал виду та його поширення в Україні: Охоплює Карпати, Скандинавський п-ів, Сх. Європейської рівнини, Сибір і Далекий Схід. В Україні номінативна форма поширена на території Полісся — окремі р-ни Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської, Чернігівської обл. Територія Українського Полісся фактично являє собою найбільш пд. периферію рівнинної популяції рисі в Європі. Карпатська трапляється на території Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької обл. До XIX ст. вид був поширений в Карпатах, Поліссі, Лісостепу і Степу.

Чисельність і причини її зміни: Наразі в Карпатах чисельність оцінюється в 350–400 особин. На території Полісся — до 80–90 особин.

Причини зміни чисельності: деградація місць існування, фрагментація ареалу, збіднення кормової бази та браконьєрський відстріл.

Особливості біології та наукове значення: Біотопи: широколистяні, мішані та шпилькові ліси, часто з підліском. На території Полісся індивідуальні території рисі нерідко частково приурочені до болотяних ділянок. В гірських районах для виду характерні сезонні вертикальні переміщення. В раціоні рисі основними компонентами є косуля, заєць-русак, мишоподібні гризуни, птахи б життя переважно присмерековий та нічний. Народження кошенят припадає на травень. У виводку зазвичай двоє–троє кошенят. Для виду характерна виражена антропофобність.

Морфологічні ознаки: Має відносно коротке тіло, довгі міцні лапи з великими ступнями, круглу голову з короткою шиєю, трикутні вуха з китицями, яскраві лицьові баки і короткий хвіст з тупим чорним кінчиком. Забарвлення хутра варіює від рудуватого до попелясто-сірого з різним ступенем вираженості плямистості.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони :Вид занесений до ІІ видання ЧКУ (1994), Червоного списку МСОП, CITES, і як вид, що підлягає охороні, до Бернської конвенції. Ефективні заходи охорони: збереження і заповідання первісного середовища існування виду, екопросвітницька робота з населенням та нівелювання чиннику непокою, підвищення чисельності видів-жертв, боротьба з браконьєрством.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Наразі факти розмноження в зоопарках України невідомі. В зоопарках Європи розмножується.

Господарське та комерційне значення: В минулому — мисливський вид.

Джерело: Сокур, 1952; Гептнер, Слудский, 1972; Татаринов, 1973; Турянин, 1988; Жила, 1999; Т Delehan, Dykyy, Dzubenko, Srebrodolska, 2002. Автори: М.Г. Шквиря, Л.С. Шевченко Фото: Київський зоологічний парк