В зависимости от способа установления и выплаты доходов государственные займы могут быть внутренними муниципальными

Объяснение:

  Арам Ильич Хачатурян родился в 1903 году близ города Тифлис. Увлекаясь музыкой с детства, уже в школьные годы играл на инструментах. Серьезно музыкой начал заниматься лишь после совершеннолетия, так как родители композитора были против его увлечения музыкой.

  Приехав в Москву, поступил в Московский университет (МГУ им.Ломоносова), но, не проучившись там и года, поступил в музыкальное училище им.Гнесиных, где, помимо фортепиано, Хачатурян играл на виолончели. Сразу же после окончания училища он поступает в Московскую консерваторию, которую заканчивает с отличием. В студенческие годы им было создано большое количество произведений, например, Симфония №2 ("Симфония с колоколом"), концерты для фортепиано, скрипки, виолончели. В послевоенное время Хачатурян начинает писать музыку к фильмам, создает балеты "Спартак", вторую редакцию балета "Гаянэ", выступает во многих городах СССР в качестве дирижера. 

  Умирает композитор в Москве в возрасте 74 лет.

Полліанна - позитивна особистість

Полліанна - головна героїня одноіменного роману американської письменниці Елеонор Портер.

 Полліанна - дуже щира, добра і весела дівчинка, що вміє радіти життю. І хоча її життя було дуже нелегким - вона рано втратила мати, а в одиннадцять років і батька -  вона успішно подолала усі труднощі, а усмішка ніколи не покидала її обличчя. Поліанна багато чому може навчити нас усіх.

По-перше, Полліанна може навчити нас бути оптимістами і цінувати все, що ми маємо і усюди знаходити привід для радості. Полліанна завжди сприймала труднощі, що випали на її долю, з оптимізмом. Вона ніколи не скаржилася на долю, хоча на перший погляд мала для цього привід.

Коли Полліанна приїздить до тітки, тітка Поллі аж ніяк не радіє дитині. Вона приймає дівчинку тільки через обовёязок, бо Полліанна - її племінниця. Але Полліанна настільки світла та добра, що потроху і тітка Поллі змінюється. Все своє життя Поліанна   сприймає, як "гру в радість", і вона намагається навчити цієї грі усіх оточуючих. Дівчинці це вдається - всі жителі містечка стають більш щирими та радісними. Полліанна безкорисливо допомагає людям - і життя людей стає кращим.

На прикладі Полліанни стає зрозуміло, що, якщо людина є доброю і щирою, то її всі люблять.