Спишите, расставляя недостающие знаки препинания. Что разделяют запятые, которые вы поставили? Предстоит в полном

ответ к заданию по русскому языку
 

объяснение:

арабсько-хозарські війни були епізодом довгої боротьби між кочуючими на північ від кавказу різними і розташованими на південь від нього цивілізованими державами, коріння яких сягають глибокої давнини. головними шляхами вторгнень номадів були дар'яльська ущелина і каспійська брама, а тому розташовані південніше держави здавна прагнули їх контролювати. саме тому шахи держави сасанідів проявляли до них великий інтерес і розгорнули в v–vi століттях грандіозне фортифікаційне будівництво в дербенті[6][7], що став в майбутньому одним з ключових місць зіткнень хозар і арабів[1]. у цей час були зведені такі споруди, як дербентський мур і фортеця нарин-кала. варто відзначити, що в середньовіччі виникла легенда, згідно з якою всі ці укріплення звів олександр македонський, заточивши тим самим міфічні племена гог і магог[8]. саме завдяки цій легенді каспийска брама отримала свою другу назву — александрова брама. крім того, ранньосередньовічні автори асоціювали гог і магог з хозарами, які прийшли на зміну скіфам і гунам][9].

після того, як арабський халіфат підкорив державу сасанідів, араби успадкували проблему захисту своїх північних рубежів від номадів. проте на відміну від персів, які посіли глуху оборону, араби, слідуючи мусульманській концепції про поділ світу на дар аль-іслам («простір ісламу») і дар аль-харб («простір війни»), вважали своїм обов'язком ісламізувати племена номадів і включити їх землі до складу своєї держави[10]. тому східна частина кавказу (сучасні дагестан , азербайджан і іранський азербайджан) стала ареною регулярних військових дій між хозарами і арабами. головними цілями арабських військ були міста дербент, беленджер і семендер . через це хозарам довелося перенести свою столицю з семендер в більш віддалений і безпечний ітиль[11].

крім того, арабсько-хозарські війни були деякою мірою пов'язані з арабсько-візантійською боротьбою за східну частину анатолії, яка ічно примикає до кавказу. візантійські імператори розуміли, що хозарський каганат може бути для них дуже цінним союзником проти мусульман і прагнули зміцнити відносини з ним. тому у 705 році імператор юстиніан ii взяв у дружини хозарську принцесу[12][13]. можливість хозар і візантійців взаємодіяти через територію вірменії представляла для халіфату серйозну небезпеку, особливо враховуючи відносну близькість вірменії до сирії, в якій розташовувалася столиця омейядів — . тому деякі візантісти, зокрема, дмитро оболенський, називають головною причиною арабсько-хозарських війн прагнення мусульман позбавити візантію сильного союзника в особі хозарії[14]. проте ймовірніше, що самі візантійці спонукали хозар атакувати халіфат, прагнучи зменшити зростаючу напругу у своїх східних кордонів[15]. трохи пізніше, в 733 році, інший візантійський імператор, лев iii ісавр, заради зміцнення хозаро-візантійського союзу одружив свого сина і спадкоємця костянтина на хозарській принцесі чичак[16][17].

також як додатковий привід для конфліктів було висунуто припущення, що араби прагнули з їх взяти під свій контроль північну гілку великого шовкового шляху. однак історик джеральд мако оскаржує цю твердження, вказуючи, що затухання арабо-хозарських конфліктів відноситься якраз до часу найвищого розквіту шовкового шляху, тобто до другої половини viii століття[18].

объяснение:

семья является одним из пяти институтов общества, ему стабильность и способность восполнять население в каждом следующем поколении. одновременно семья выступает малой группой – самой и стабильной ячейкой общества. на протяжении своей жизни человек входит в состав множества самых разных групп – в группу сверстников или друзей, школьный класс, трудовой коллектив, спортивную команду – но лишь семья остается той группой, которую он никогда не покидает.

поэтому когда мы говорим о важнейших социальных институтах – столпах общества, то в числе первых называем семью. семья – главный институт общества. в свою очередь институт семьи включает множество более частных институтов, а именно институт брака, институт родства, институт материнства и отцовства, институт собственности, институт социальной защиты детства и опеки и другие.

брак – институт, регулирующий отношения между полами. в обществе сексуальные отношения регулируются комплексом культурных норм, однако именно брак в человеческом обществе считается единственно приемлемой, социально одобренной и закрепленным законом формой, не только разрешенных, но обязательных сексуальных отношений .

1. понятие «брак» и типы брака

слово «брак» восходит к «брачити», что означает «отбирать», т. е. выбирать хорошее, нужное и отбрасывать плохое, ненужное. это порождает некоторую двусмысленность термина, которым в юридической сфере обозначают семейный союз, а в производственной — испорченную, некачественную продукцию.

в украинском, , польском, чешском и некоторых других славянских языках эти два явления спутать гораздо труднее, потому что брачный союз обозначается термином «шлюб», который берет свое начало от древнеславянского слова «сълюб», обозначающего торжественное обещание. «слюбитись» — означает договориться.

брак представляет собой санкционированную обществом форму отношений между полами и к потомству, т. е. средство регуляции половых отношений и воспроизводства населения. таким образом, брак — это свободный равноправный союз женщины и мужчины, заключаемый с соблюдением порядка и условий, установленных законом, образующий семью и взаимные личные и имущественные права и обязанности между . как видим, уже само определение этого социального явления содержит противоречие: с одной стороны, «свободный», а с другой — «обязанности». но это противоречие не логики, а жизни, самой действительности. свободно вступая в союз, люди добровольно принимают на себя обязательства, нормы поведения в данном союзе.

современный брак является моногамным и представляет собой высшую на данном этапе развития человечества форму моногамии, т. е. прочного, устойчивого единобрачия, возникшего в человеческом обществе на протяжении длительного периода его развития. моногамный брак является четвертой формой брака, в которой отношения между мужчиной и женщиной полностью подчинены нормам, господствующим в данном обществе[1].