Подготовьте по данному плану сообщение о частях речи. Свой ответ подкрепляйте примерами. 1 На какие две большие группы

ответ к заданию по русскому языку
 

Характер наслідків техногенних катастроф залежить від виду аварії, її масштабів та особливостей підприємств на яких виникла надзвичайна ситуація.

Причиною техногенної катастрофи може бути вилив зовнішніх природних чинників, проектно-виробничі дефекти споруд, порушення технологічних процесів виробництва, правил експлуатації транспортних машин, обладнання, механізмів. Однак, найбільш розповсюдженою причиною техногенних катастроф є помилкові дії людини, порушення технологічного процесу, інструкцій та правил техніки безпеки.

Найбільш характерними ознаками аварій, що призводять до тяжких наслідків є вибухи, пожежі, забруднення атмосфери та місцевості сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР), радіоактивними речовинами (РР) та ін.

Вибухи, як правило, відбуваються на тих об'єктах, які виробляють вибухонебезпечні та хімічні речовини, в тих системах та агрегатах, які працюють під великим тиском, на газо- і нафтопродуктопроводах і т.ін. Найбільш пожежонебезпечні суміші з повітрям атмосфери утворюються внаслідок витікання газоподібних та зріджених вуглеводневих продуктів метану, пропану, бутану, етилену, пропілену, бутилену і т. ін.

Наслідком вибуху, як правило, бувають пожежі. Пожежі на об'єктах народного господарства, внаслідок техногенних катастроф, виникають також тоді коли ушкоджується електропроводка чи машини, які знаходяться під напругою, руйнуються топки чи опалювальні системи, ємкості з легкозаймистими рідинами або ж порушуються правила техніки безпеки при їх експлуатації.

При техногенних катастрофах на характер та масштаби пожеж суттєво впливає вогнестійкість будівель та споруд, пожежна небезпека виробництва, щільність забудови, метеорологічні умови, стан систем та засобів пожежогасіння.

Серед техногенних аварій найбільш небезпечними по масштабах наслідків є аварії на атомних електростанціях (АЕС). Коли має місце викид у атмосферу радіоактивних речовин, що призводить до тривалого радіаційного забруднення місцевості на величезних площах та ураження людей гострою чи хронічною формами променевої хвороби.

Радіоактивне забруднення навколишнього середовища у випадку аварії на АЕС суттєво відрізняється від радіоактивного забруднення при ядерному вибуху як по конфігурації сліду, масштабах та ступеня зараження, дисперсному складу радіоактивних продуктів, так і по поражаючій дії. Таке явище обумовлюється в основному динамікою та ізотопним складом радіоактивних викидів, а також зміною метеорологічних умов в період викидів.

По зонах розповсюдження радіоактивних речовин радіаційні аварії на АЕС поділяються на три тини: локальні, місцеві та загальні.

До локальних аварій відносяться порушення в роботі АЕС, при яких вихід і, радіоактивних продуктів відбувся в межах території станції в таких кількостях, які перевищують встановлені для нормальної експлуатації значення.

До місцевих аварій відносяться порушення в роботі АЕС, при якому був вихід радіоактивних продуктів в межах санітарно-захисної зони АЕС в кількостях, які перевищують встановлені значення.

До загальних аварій відносяться порушення в роботі AEС внаслідок яких І був вихід радіоактивних продуктів за межі санітарно-захисної зони,

Основними джерелами радіаційної небезпеки на АЕС: ядерний реактор, І опромінене ядерне паливо, деталі обладнання, що виймаються з реактора, обладнання та газопроводи з раді активними середовищами (перший контур, І газовий контур, системи очищення, системи збору та транспортування вод реакторного виділення і т. ін.

Гака висока потенційна небезпека обумовлює дуже високі вимоги до І проектування, спорудження та експлуатації АЕС. Незважаючи на такі високі; вимоги до безпеки АЕС за період використання атомної енергетики були окремі відкази обладнання, позапланові зупинки енергоблоків внаслідок І помилкових дій персоналу, різні категорії аварій та катастрофи.

Доказів того, що безпека складних систем в найбільшій мірі залежить від І людини (67%) отримали закордонні дослідники, які аналізували аварійні ситуації на АЕС.

Объяснение:

ответ в объяснении.

Объяснение:

· Рыбу уложить на стол и начиная от головы или хвоста разрезать рыбу вдоль ведя нож по позвоночнику, так, чтобы на нем не оставалось мякоти разрезать рыбу на два пласта.

· Приподнять верхнее филе – филе с кожей и реберными костями

· на доске останется филе с кожей, реберными и позвоночной костью.

· Удалить позвоночную кость. Филе с позвоночной костью перевернуть и уложить костью на разделочную доску. Срезать мякоть рыбы с позвоночной кости.

· Полученные два филе с кожей и реберными костями уложить в лотки, поставить в холодильник.

Разделка рыбы на филе с кожей.

· Филе рыбы с кожей и реберными костями уложить на разделочную доску кожей вниз.

· срезать все внутренние реберные косточки, начиная с утолщенной части спинки

Разделка рыбы на филе без кожи, позвоночной и реберных костей (чистое филе)

При разделке рыбы чешую не отрезать

· Рыбу уложить на разделочную доску кожей вниз. отступя от края хвоста 1 – 1,5

· Сделать надрез мякоти рыбы на коже, затем придерживая левой рукой кожу, срезать ножом мякоть

Операция 12.Определение качества обработанной рыбы, рекомендации к использованию для тепловой обработки.

· Тушки рыбы– целые, хорошо зачищены, от чешуи и сгустков крови, остатков внутренностей.

· Филе с позвоночником и реберными костями, филе с реберными костямифиле целое без надрывов, реберные кости реберные кости перерезаны у позвоночника. Костистые части плавников полностью удалены.

· Филе с кожей без костей -филе целое, реберные кости удалены полностью.

Филе с кожей (чистое) -филе целое, на мякоти нет остатков кожи и костей.

Операция 13.Хранение рыбных полуфабрикатов.

· Разделанную рыбу охладить

· Хранить в холодильнике при температуре 0 – 40 С до 24 часов.

Операция № 14. Разделка рыбы для фарширования.

Фарширование щуки.

· Рыбу очистить от чешуи, промыть

· надрезать кожу вокруг головы, подрезать кожу и снять ее с тушки «чулком».

· Мякоть у плавников подрезать ножом, у кости обрубить так, чтобы кожа осталась с хвостом.

· Разрезать брюшко рыбы, удалить внутренности, промыть, разделать на чистое филе.

· Приготовить массу для фарширования.

Для приготовления массы из расчета на 1000г мякоти рыбы необходимо взять пшеничного хлеба без корок 100 – 150 г, молока 300, масла сливочного или маргарина 100г, пассерованного лука 100 г, белки 2 – х яиц, соль 20г. перец 1г.

· Чистое филе щуки нарезать на кусочки

· Хлеб белый пшеничный замочить в воде.

· Репчатый лук очистить, промыть, мелко нарезать пассеровать на растительном масле, охладить.

· Кусочки рыбы, замоченный хлеб измельчить на мясорубке, добавить пассерованный лук, соль, перец, жир, еще раз пропустить через мясорубку.

· Ввести сырые яйца или яичные белки, вымешать до получения однородной массы.

· Кожу щуки заполнить подготовленной массой, набивая фарш плотно.

· Сделать у хвоста прокол для удаления воздуха. Придать коже форму рыбы, приложить голову и пришить ее иглой со шпагатом.

Фарширование судака.

· Рыбу взвесить

· Подрезать и удалить спинной плавник. Осторожно очистить чешую, из головы удалить жабры и глаза, промыть. Остальные плавники срезать ножницами.

· Глубоко подрезать мякоть вдоль позвоночника с двух сторон, отделить позвоночную кость от мякоти, подламывают ее у головы и хвоста.

· Вынуть внутренности.

· Промыть

· Срезать с боков реберные кости и мякоть, оставляя на коже тонкий слой не более 0,5 см, мякоть отделить от костей.

· Приготовить массу для фарширования (см. фарширование щуки)

· Подготовленным фаршем наполнить тушку судака, придать ей первоначальную форму рыбы. Спинное отверстие зашить с шпагата и поварской иглы.

· Рыбу завернуть в целлофан или перевязать шпагатом.

Источник: https://studopedia.ru/19_320989_razdelka-ribi-na-file-s-kozhey-rebernimi-i-pozvonochnoy-kostyu.html