Які стосунки в Україні з іншими країнами світу

Відповідь:

Помітне погіршення у відносинах України з західними сусідами стало одним з найважливіших підсумків та викликів 2017 року. Гостра реакція в сусідніх країнах на окремі історичні чи мовні питання, які не були предметом серйозних дискусій всередині країни, стали несподіванкою не лише для широкого загалу, але і для частини політичного істеблішменту, які вважали, що підтримка України на міжнародній арені з боку Угорщини, Польщі  є в активі за визначенням.

Саме проблема політики сусідства стали предметом ґрунтовного дослідження Міжнародного центру перспективних досліджень «Що відбувається у відносинах України із західними сусідами?» та круглого столу  організованого наприкінці минулого року. А вже сьогодні, команда МЦПД презентує ідеї та напрацювання як саме вийти з глухого кута під час експертної дискусії на за нституту міжнародних відносин та торгівлі (м. Будапешт, Угорщина).

На думку аналітиків МЦПД, кризові явища у відносинах з сусідами на західному кордоні України перш за все свідчать про певну кризу як української зовнішньополітичної ідентичності у цілому, так і “політики добросусідства” зокрема. У останньому випадку така криза зумовлена недостатньою увагою до розвитку відносин із західними сусідами у минулі роки, відсутністю системного аналізу внутрішньої ситуації в сусідніх країнах, їх позицій та інтересів щодо регіональної співпраці. Також браком якісно виробленої регіональної політики України та політики розвитку партнерства з кожною із сусідніх країн зокрема із залученням усіх органів державної влади, бізнесу та зацікавлених представників громадянського суспільства та експертної спільноти.

Важливим є розуміння, що західні сусіди мають і надалі залишатися партнерами, а національні меншини мають стати перевагою сусідської політики України, а не проблемою. Потрібно активізувати діалог як з власними національними меншинами, так і з українськими меншинами на території сусідніх держав. Вони повинні сприйматися як ланцюжки, які зв’язують сусідні країни, як важливі канали комунікації та співпраці. Потрібно вести насамперед діалог та консультації з меншинами виключно через позитив, уникати кроків, які сприйматимуться як послаблення ролі мов. Зокрема, варто зазначити, що Стаття 7 Закону про освіту є серйозним, проте все ж,  не непереборним викликом для дружніх відносин з країнами-сусідами.

Зокрема, експерти МЦПД необхідними кроками для рестарту відносин із країнами-сусідами вважають:

Прийняття нової концепції зовнішньої політики України;

Розробка нової політики добросусідства;

Деполітизація гуманітарних питань;

Посилення економічної співпраці;

Транскордонне співробітництво;

Налагодження культурної дипломатії.

Таким чином подальший діалог щодо формату відносин повинен будуватись на взаємовигідному підході та позитивній атмосфері дискусії, а більше уваги має приділятися саме зміцненню можливих варіантів співробітництва.

Також, під час експертної дискусії і українська і угорська сторони відзначили необхідність посилення взаємодії та комунікації саме на експертному рівні, оскільки гається брак об’єктивної інформації щодо актуальних подій як в Україні так і в Угорщині. Такий дисонанс, в свою чергу, може призвести до хибних висновків та тлумачень і негативно впливати на якісний двосторонній діалог. Для вирішення цієї проблеми Міжнародний центр перспективних досліджень (Київ, Україна) та Інститут міжнародних відносин та торгівлі (Будапешт, Угорщина) домовилися про подальшу співпрацю та ефективну комунікацію.

Пояснення:

Да так

Объяснение:з РОСІЄЮ "ДУЖЕ ДРУЖНІ"

Этой осенью папа в первый раз взял меня с собой на ночную рыбалку. Ночевали мы в палатке. Я проснулся рано, надел резиновые сапоги, выбрался из палатки на лесную поляну.

Сколько солнца! Оно было везде: на небе, в воздухе, в траве. Между двумя ёлками висела паутина. На её ниточках, переливаясь, сияло что-то разноцветное и блестящее. Замерев от восторга, я смотрел на эту удивительную красоту. Это, наверное, дорогой камень, как в маминых серёжках. Я тронул его пальцем, и он рассыпался на множество мелких камешков. Эти камешки запрыгали, заскользили по паутине к земле.

Я посмотрел вокруг. Вся трава была в таких светящихся пёстрых шариках. Это роса! Как жаль, что её нельзя принести в ведёрке маме!

Германия после революции 1848 года стала совершенно другой страной. Окончательно это планировалось закрепить на национальном собрании Пруссии, которое состоялось в Берлине 22 мая. Но на нем практически никому не дали ничего сказать. Вильгельм IV заявил, что принял решение отсрочить заседание палат, отправив их на этот раз в Бранденбург. Самые смелые и отважные из депутатов предприняли попытку не подчиниться этому указу, пытаясь даже собираться в разных зданиях Берлина, но каждый раз их разгоняли военные. Финал революции состоялся 5 декабря, когда народные избранники собрались в Бранденбурге, чтобы начать массовый протест против нечестных, на их взгляд, действий правительства. Ведь король фактически приказал распустить парламент, затем он сам утвердил конституцию и имущественный закон, который был основан на имущественном цензе.