Фахівців Міністерства інфраструктури України називають молодими реформаторами. Ми запропонували Юрію Федоровичу Лавренюку, заступнику Міністра інфраструктури України, відповісти на наші запитання.
— Юрію Федоровичу, Ви займаєте посаду заступника Міністра інфраструктури і займаєтеся питаннями протидії корупції, внутрішнього аудиту, безпеки на транспорті тощо. Розкажіть, будь ласка, про це детальніше.
— До 26 січня 2017 року мої функціональні обов’язки були визначені такі: координація роботи Управління внутрішнього аудиту та контролю, координація роботи новоствореного Управління запобігання корупції, внутрішніх розслідувань та державного фінансового моніторингу. Також я відповідаю за належну роботу Департаменту безпеки на транспорті, у сфері мого контролю знаходяться Державна служба України з безпеки на транспорті та Державна спеціальна служба транспорту України (це колишні залізничні війська).
З 26 січня 2017 року Міністр вніс зміни у розподіл обов’язків між його заступниками. Наразі, мені додатково підпорядковуються Департамент реформування та функціонування морського та річкового транспорту, Департамент державної політики в галузі залізничного транспорту, Департамент стратегічного розвитку дорожнього ринку та автомобільних перевезень тощо. Таким чином, вже 3 місяці я — куратор морської галузі, що займається впровадженням реформ в Адміністрації морських портів та в держструктурах, які належать до морського і річкового транспорту України (наприклад, державне підприємство «Адміністрація річкових портів», державне підприємство водних шляхів «Укрводшлях», державна установа «Держгідрографія» та ін.).
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
мне. как. Это называется не отвечать глупостями ради
Новгоро́дская респу́блика (Господи́н Вели́кий Но́вгород) — русское средневековое государство, существовавшее с 1136 года по 1478 год. В период наибольшего расцвета, кроме Новгородской земли в узком смысле, включала также территории от Балтийского моря на западе до Уральских гор на востоке и от Белого моря на севере до верховьев Волги и Западной Двины на юге. Находясь с 1245 года под сюзеренитетом великих князей владимирских[1][2], титул которых с XIV века стали наследовать исключительно московские князья, Новгородская республика в 1478 году была присоединена Иваном III и полностью вошла в состав централизованного Русского государства.