Какое растение выращивают на корм домашним животным? 1) люцерну 2) пшеницу 3) хлопчатник 4) гречиху

ответ:Джордж Плейтен — головний герой науково-фантастичної повісті А. Азімова «Фах». II. Основні риси характеру героя. 1. Розумові здібності. 2. Інтерес до нових знань. 3. Відповідальне ставлення до вибору професії, мрії юнака 4. Цілеспрямованість героя. 5. Рішучість, здатність на самостійні вчинки, сила характеру. 6. Бажання стати творцем. III. «Таких людей, як ти, Джордже, десять тисяч, і вони сприяють технічному прогресові півтори тисячі світів». “Фах” образ Джорджа Плейтена Джордж Плейтен був звичайним землянином, але вже з дитинства він виявляв інтерес до навчання, учився думати. З дитинства усі помічали в ньому неабиякі здібності та кмітливий розум. У період між Днем Читання та Днем Освіти (від восьми до вісімнадцяти років) він потайки читав літературу, щоб більше знати про свій майбутній фах, адже був переконаний, що принесе користь, отримавши звання дипломованого програміста. У вісімнадцять років на Джорджа Плейтена та його однолітків чекав так званий День Освіти. Джорджа відправили на постійне проживання до Інтернату. Опинившись у цьому місці, Джордж був розлючений, оскільки вважав, що потрапив сюди помилково. Пробувши рік в Інтернаті, Джордж наважився на втечу. На перший погляд, здавалося, що його тут ніхто не тримав: відсутні перешкоди, не було охоронців тощо. Сусід Джорджа по кімнаті — Омейні — не радив йому це робити, однак юнака неможна було зупинити. Він купив квиток на літак до Сан-Франциско на День Олімпіади. Серед списку учасників цієї Олімпіади молодий невдаха помітив ім’я свого приятеля Арманда Тревіліана. Той так і не став переможцем, утратив надію потрапити на Новію, планету класу А. Джордж шукав зустрічі із Армандом. Між ними виникла суперечка, і це загрожувало Джоржу ув’язненням. Врятував його сивий чоловік, присутність якого юнак помітив давно. Той чоловік, Інженеску, на прохання свого нового знайомого влаштував йому відеорозмову з представниками Новії. Це кульмінаційний момент у житті героя. Плейтен намагався їх переконати в доцільності використання методів освіти минулого, які мали базуватися на поступовому і ґрунтовному оволодінні знаннями без застосування стрічок освіти. У цей момент народився не лише Плейтен-учений, а Плейтен-мислитель, філософ, творець майбутнього. Він довів, що не лише самотужки опанував свій фах, а здатний мислити глобально, з перспективою. Однак у новіан постало запитання, наскільки тривалими будуть ці методи і чи не трапиться так, що отримані знання запізняться в часі. Розчарований Джордж відчув потребу довести свою справу до кінця. Однак йому вкололи заспокійливе, і незабаром він знову опинився в Інтернаті. Омейні розповів йому, що за ним стежили. Виявилося, він повинен був знаходитися під особливим наглядом, оскільки був найбільшою цінністю своєї планети. Таких, як він, небагато, саме тому їх оберігали, вміщуючи до непрестижних інтернатів. Їхнє призначення — впроваджувати в життя нові ідеї для поліпшення рівня освіти і загалом рівня життя. Отже, завдяки своїм креативному розумові, наполегливості, прагненню до самоосвіти головний герой досяг мети й опинився на найвищому суспільному щаблі. Риси характеру Джорджа Плейтена

Объяснение:

ответ: наверное так просто ты плохо описал свой вопрос

объяснение: идеальным героем в летописи выступал князь. он создавался летописцем в «монументальном величии», как на мозаиках и фресках xi–xiii веков. летописца интересовал официальный образ князя, его значительные поступки как деятеля, а человеческие качества оставались за пределами внимания.идеальный образ героя создавался в соответствии с определенными канонами2: перечислялись достоинства и добродетели князя, которые должны были вызвать поклонение (могуч, независим, красив лицом, храбр, искусен в ратном деле, мужествен, врагов сокрушитель, хранитель государства)в таких произведениях , как жития, прославляется и подвижничество, подвиг служения отечеству, святость и «светлость» жизни святых. в их образах соединились пример самоотвержения, страстное служение идее, выразились народные идеалы духовной красоты человека (феодосий печерский, сергий радонежский и в повествованиях о святых их величие, их идеальность передается на экспрессивно-эмоциональном фоне, который и создает экспрессивно-эмоциональный стиль конца xiv–xv веков. это особенно проявляется в житийной , возвышающей жизнь святого до высокого подвига, до идеала. в древней святой называется «воином христовым». он подвижник, главное в нем – его подвиг, который он совершает как воин. например, епифаний премудрый называет стефана пермского «мужественным храбром», т.е. богатырем. возвышен и героичен образ сергия радонежского.в xi–xiii веков проявляется и эпический стиль в изображении героев. он особенно ощутим в тех произведениях, которые связаны с устным народным творчеством. как и в фольклоре, действующие лица летописи и повести характеризуются «по одному крупному деянию» («слово о полку игореве», «повесть о разорении рязани батыем»). и в «слове», и в «повести» — коллективный герой, народный герой — защитник родины. он отличается силой и мужеством. на него авторы переносят и подвиги его дружины (буй-тур всеволод, святослав, евпатий коловрат). образ героя соединяется с дружиной и вырастает в богатыря – это собирательный образдревняя создала героические характеры женщин. это образы жен, матерей, провожающих своих близких в воинские походы и битвы с врагами, вдов, оплакивающих погибших. с любовью и теплотой пишет владимир мономах о вдове убитого сына, подобной голубке на сухом дереве. прекрасен образ жены рязанского князя федора евпраксии, бросившейся со стены вместе с грудным младенцем («повесть о разорении рязани батыем»).идеал женщины древней руси, выражающийся в служении близким, любви к родине, презрении к врагу, воплощен в летописях, воинских повестях, «слове о полку игореве». образ ярославны, верной, любящей женщины, создан в песенно-фольклорной традиции.

так претерпевают изменения образ героя древней и художественные способы его изображения.