В парке проходила выставка ледяных фигур. Вечером каждая фигура подсвечивалась 25 лампочками белого и голубого цвета. Сколько лампочек

Сьогодні неможливо знайти етнічні спільності, які не зазнали б впливу як з боку культур інших народів, так і ширшого суспільного середовища, що існує в окремих регіонах і у світі в цілому. Це виявилося у бурхливому зростанні культурних обмінів та прямих контактів між державними інститутами, соціальними групами, громадськими рухами та окремими індивідами різних країн та культур. Нині у Росії навчається і мешкає чимало людей, які з інших країн. Іноземці стикаються з багатьма проблемами та труднощами при адаптації, такими як мовний та культурний бар'єр, незвичні кліматичні умови, труднощі при спілкуванні та іншими.

У проведенні заходів, присвячених Дню пам’яті та примирення, бажано застосовувати фрагменти художніх, публіцистичних, автобіографічних творів. Вони сприятимуть уведенню учнів в історичну обстановку, відтворенню епохи, переживанню атмосфери війни та кризових умов, в яких опинилися люди. Використання яскраво забарвлених розповідей про минуле, що мають приховані суб’єктивні смисли, в невимушеній формі підвищать емоційне сприйняття школярами матеріалу, підсилять його виховний вплив, доповнять формування особистісно-ціннісного ставлення до історичної події.

Для надання заходам “живого” струменя пропонуємо, наприклад, за період кінець 30-х – середина 40-х років ХХ століття використовувати уривки з романів Івана Багряного “Людина біжить над прірвою” та “Огненне коло. Повість про трагедію під Бродами”, “Дума про невмирущого” Павла Загребельного, “Вогняні стовпи” Романа Іваничука. Віра в силу українського народу була основною темою творчості Олеся Гончара. Не слід забувати й про те, що письменник і кінорежисер Олександр Довженко у роки війни фактично постав як самобутній прозаїк і емоційний публіцист. Його оповідання на воєнну тему (“Ніч перед боєм”, “Стій, смерть, зупинись!”, “Відступник”, “На колючому дроті”) яскраво доносять до читача ті буремні події.