1.Сколько кислорода требуется подростку на 1 кг тела в условиях относительного покоя? А) 4-4, 5мл Б) 5-6мл В) 5-5, 5мл Г) 4-6мл 2.Насколько % увеличивается объем сердца у подростков? А) 30-35% Б) 35-60% В) 60-70% Г) 75-80% 3.Сколько кислорода потребляет подросток за один дыхательный цикл? А) 14мл Б) 17мл В) 20мл Г) 24мл 4.Что составляет скелет туловища? А) позвоночный столб, 12 пар ребер, грудная кость и 2 лопатки Б) позвоночный столб, 12 пар ребер, грудная кость, 2 тазовые и бедренные кости В) позвоночный столб, 12 пар ребер, грудная кость Г) позвоночный столб, 14 пар ребер, грудная кость 5.С чем связаны митохондрии и ядра? А) с миофибриллами Б) с сокращением мышц В) с физической нагрузкой Г) с химическими окислительными процессами 6.Сколько % составляют мышцы от всей массы тела к 17-18 годам? А) до 44, 2% Б) 32, 6% В) 50% и более Г) 27, 2% 7.Центральная нервная система образована: А) нервами, отходящими от головного и спинного мозга Б) головным и спинным мозгом В) головным, спинным мозгом и нервами, отходящими от него Г) промежуточным средним, продолговатым мозгом 8.Рефлекторная дуга состоит из: А) трех нейтронов – центрального, центробежного и вставочного Б) трех протонов – центростремительного, центрального и вставочного В) трех протонов - центрального, центробежного и вставочного Г) трех нейтронов – центростремительного, центробежного и вставочного 9.В каком возрасте формируются основные структуры центральной нервной системы? А) 17 лет Б) 4 года В) 7 лет Г) 12 лет 10.Восприятие – это : А) познание сущности и закономерностей объектов и явлений с мысленных операций Б) отражение в сознании человека предметов или явлений В) направленность сознания на какой-то предмет, явление, действие Г) сохранение и воспроизведение человеком образов, мыслей, движений 11. Какие виды памяти используются при обучении двигательным действиям? А) зрительная, слуховая, рефлекторная Б) зрительная, слуховая, двигательная В) зрительная, рефлекторная, двигательная Г) слуховая, рефлекторная, двигательная 12.Что относится к объективным показателям самоконтроля? А) вес, пульс, спирометрия Б) дыхание, вес, самочувствие В) сон, аппетит, самочувствие Г) вес, пульс, самочувствие 13.Чему в среднем равна частота дыхания человека при средней нагрузке? А) 12-16 раз в минуту Б) 16-18 раз в минуту В) 18-20 раз в минуту Г) 20-30 раз в минуту 14.Правила самостоятельного обучения двигательным действиям – это: А) от к сложному, от неизвестного к известному, от освоенного к неосвоенному Б) от к сложному, от интересного к неинтересному, от освоенного к неосвоенному В) от сложного к от известного к неизвестному, от освоенного к неосвоенному Г) от к сложному, от известного к неизвестному, от освоенного к неосвоенному 15.Выберите неправильное высказывание: А) главное назначение одежды и обуви состоит в том, чтобы защитить тело человека от неблагоприятных воздействий внешней среды Б) ткани спортивной одежды должны обладать хорошей воздухонепроницаемостью, хорошо пропускать влагу В) спортивная обувь должна надежно защищать ноги от повреждений, загрязнений и охлаждения, быть удобной, свободной, легкой, красивой и соответствовать размеру ног Г) обувь должна полностью соответствовать всем индивидуальным особенностям строения стопы 16.Выберите правильное утверждение: А) при отморожении в месте, где кожа отекла и приняла красно- синюшный оттенок, ее нужно растереть Б) при ударе о твердый предмет или падении необходимо создать покой поврежденному участку и положить на него холод на один час с перерывами по 15 мин. 3-4 раза В) при ушибе носа, сопровождающемся кровотечением, нужно высморкаться, голову откинуть назад, зажав крылья носа пальцами в течение 10-15 мин., а также использовать холод Г) при солнечном и тепловом ударе ни в коем случае нельзя прикладывать холод на голову и грудь

1.Б

2.В

3.А

4.В

5.Г

6.А

7.Б

8.Г

9.В

10.Б

11.Б

12.А

13.В

14.Г

15.Б

16.Б

1Б) 2В) 3А) 4В) 5Г) 6А) 7Б) 8Г) 9В) 10Б) 11Б) 12А) 13В) 14Г) 15Б) 16Б)

Тоді князь говорить:

— Ну, Ілля Муромець, накажи ти йому!

От Ілля Муромець і каже:

— Ви станьте тут,— до князя і княгині (накрив їх буркою),— я вас прикрию, щоб у вас перепонки у вухах не полопались, коли він буде свистіти.

А Солов'ю-розбійнику наказав:

— Ану, слухай, Соловей-розбійник, що я тобі наказую, засвисти іще раз по-солов'їному!

Так він як засвистів — листя посипалось з дерев і ті богатирі, котрі були у князя Володимира, попадали і рачки тікали. А він іще як заревів по-звіриному, так ті рачки розбіглися, хто куди попав, князя й княгиню Ілля держав під буркою, щоб не попадали і щоб перепонки не полопались.

— Такі ви знатні, га? — каже Ілля Муромець до богатирів.— Тікаєте? А як же я од нього не тікав?

Тоді вивів Солов'я-розбійника у поле і одрубав йому голову.

Потім остався жить у князя Володимира. От одного разу знов богатирі з'їхалися до князя. Гуляли там, бенкетували і щось там не помирилися, посварилися з Іллею Муромцем. Підмовили князя, і князь узяв та й посадив Іллю Муромця в тюрму. Посадив у тюрьму і ту тюрьму обгорнув землею, валом таким. І не посилав три роки Іллі Муромцю їсти, думав, що Ілля вже там загинув.

А дочка князя Володимира, щоб батько не знав, таємно носила Іллі їсти. І він собі так сидить, їсть, п'є, а князь думає, що він уже давно помер.

Пройшло три роки. Коли це один татарський цар, богатир на ймення цар Калін, присилає до князя гінцем листа, пише: «Я татарський цар Калін. Мало мені моїх татар, хочу забрать і твою Київщину. І коли ти мені добровільно не оддаси своє царство, то я прийду з військами, завоюю тебе, і ти будеш зі своєю жінкою у мене на кухні воду носить».

Почитав князь Володимир того листа, перелякався. Зразу почав радитись з жінкою:

— Що нам робить, що нам робить? Привезли й дочку:

— Що нам робить? Дочка каже:

— Ану, пошліть, часом живий Ілля Муромець там?

— Що ти,— каже князь,— здуріла, чи що? Три роки він голодний там сидить, він давно помер, його кістки там розсипались, мабуть.

— Та ні, ні, ану, пошліть!

Він знов кричить на неї, а далі:

— Та, може, і справді він живий.

Батько бачить, що дочка пристає, та й каже:

— Ану, пошлю, підіть подивіться!

Пішли, розкопали... Зайшли. А Ілля Муромець сидить, пісеньки наспівує.

Повернулись вони до князя і говорять:

— Ілля Муромець живий, наче з ним нічого і не бувало.

— Правда?

— Правда.

— Ану гайда! — князь бігом до нього. Прийшов, одімкнув усі двері, випустив Іллю Муромця і почав просити:

— Іллюшко,— каже,— Іллюшко, прости за те, що я на тебе прогнівався і посадив тебе в тюрму! Виручай тепер нас із біди!

— Ні-і! — каже Ілля Муромець.— Іди ти собі! Ти хотів заморити мене голодом, щоб я вмер, а тепер хочеш, щоб я йшов виручати тебе! Нема!

Послав князь княгиню.

Прийшла княгиня, просила, просила, знов Ілля відмовився:

— Ні-і! Нізащо вас не буду захищати. Тоді дочка каже:

— Ану, піду я по

Прийшла дочка, він не відмовляється, каже:

— Ти мене годувала, ти мене держала на світі, за тебе йду, буду захищати Руську землю! Має,— каже,— твій тато і мама щастя.

І як вийшов Ілля Муромець, як пішов з Каліном царем воювати! Розбив Калінове військо. А цар Калін був здоровий, сильний богатир. Коли Ілля розбив його війська, він сам взявся з Іллею бороться. Бились, бились, троє діб бились. Цар Калін уже наче совсім подужав Іллю, кинув його об землю і надавив.

А цар Калін татарський мав три дочки, три красуні дочки мав, і не хотів він Іллю Муромця убить, а тільки залякать. Витяг кинджал і каже: «От я з тебе кишки випущу!» А потім:

— Ну, ще оставлю тебе живим. У мене є три дочки, вибирай яку хоч заміж і будеш жити у мене, будеш мене захищати. Нащо тобі оті руські князі поздавалися, коли ти сам за їх б'єшся, а вони не допомагають тобі?

А Іллі Муромцю оті старики, які його оздоровили, сказали: «Ти як будеш на руській землі, то весь час будеш од землі сили набираться. Скільки будеш лежать на землі, стільки будеш сили набираться». От цар Калін його душить до землі, а Ілля думає: «Га-га-га, души, души!» Та все стає сильнішим і сильнішим.

Цар Калін грозить йому: «Якщо не хочеш мою дочку заміж узяти, то я тебе зразу ж заколю». А Ілля спокійно лежить. Лежав-лежав, а вже відчуває, що силу має! Узяв, захватив ногами та як кине царя Каліна вгору. Той піднявся метрів на десять угору, а тоді як упав — мало не вбився об землю. Ілля Муромець живо схопив його за ноги і давай ті війська, котрі були ще недобиті, тим царем Каліном колошматити. Крутить кругом себе і його ж війська б'є. І розбив усі війська татарські. Потім вернувся назад у Київ, узяв у князя Володимира дочку заміж і живе собі, царствує.

У апавяданні В. Карамазава «Дзяльба кабанчыка» расказваецца пра звычайны для вясковага жыцця эпізод — дзеці прыехалі ў вёску да маці «на свежыну» . Але пісьменнік звяртае нашу ўвагу на паводзіны дзяцей, іх адносіны да маці.

Маці вырасціла, выпеставала трох дзяцей: Веру, Ніну і Сцяпана. Мы даведаліся, што ўсе яны добра ўладкаваліся, жывуць у горадзе, не адчуваюць сябе беднымі, а дапамагае маці толькі адзін Сцяпан. Вера і Ніна нават не адчуваюць сваёй віны за тое, што даўно не былі на магіле бацькі, забыліся туды дарогу. Не заўважаюць, што іх маці стала зусім старэнькай, а даглядае такую вялікую гаспадарку. I даглядае не для сябе, а для таго, каб дзеці, прыехаўшы, маглі чаго ўзяць. Пісьменнік не апісвае знешнасці сясцёр, а ўсю ўвагу надае адзенню малодшай сястры Ніны — белы плашчык, чырвоны берэцік, лакавыя чаравічкі. Яна прыехала не дамоў, а ў госці. Ці можна ў белым плашчыку і лакавых чаравічках дапамагчы маці па гаспадарцы? Канешне, не. Ды яна і не збіралася дапамагаць. Яе не ўразілі словы маці аб тым, што цяжка стала «цягнуць» гаспадарку — рукі ломіць і не хапае сіл. Але найбольш яскравы эпізод, які характарызуе ўсіх дзяцей — сцэна дзяльбы кабанчыка. «Смешна было глядзець, як маці бярэ з агульнай кучы кавалак, варочае яго з боку на бок, перакладае з рукі ў руку, гадаючы, каму пакласці, а сёстры і Коля ўважліва сочаць за матчынымі рукамі, маўчаць, ані слова — не да размоў...» Сясцёр і зяця турбуе толькі адно, каб толькі іх не абдзялілі. Адзін толькі Сцяпан заўважае, што маці недзе парэзала палец і ён, заматаны ў белую анучку, «падобны на белую каціную лапку» . Аднаму Сцяпану няёмка, што маці ўсё мяса аддае ім, а сабе нічога не пакінула. Менш за ўсё маці думае пра сябе, а дарослыя дзеці нават не заўважаюць гэтага ў прагным жаданні атрымаць найлепшы кавалак.