Запишите значение переменной s, полученное в результате работы следующей программы: var s, k: integer; begins := 0;for k := 8 to 12 dos := s + 12;writeln(s);end.

С детских лет посвятил себя богоугодным делам. На то время монашеская жизнь на Руси была еще мало известна. Поэтому юного Антипа отправился в греческую землю, которая славилась своими монастырями, и поселился на Святой горе Афон. Праведная жизнь афонских монахов произвела на юношу огромное впечатление и вскоре он принял постриг под именем Антоний. В 1013 г., по настоянию своего наставника, вернулся на Русь, чтобы содействовать там развитию монашеской жизни.

Прибыв в Киев, Антоний Печерский обошел все монашеские обители с целью избрать место, где бы смог поселиться. В столице на то время уже существовало несколько монастырей, основанных монахами-греками, но все они, по мнению Антония, были слишком комфортны. Ведь на Афони он привык к другому. Не желая мириться с безобразием, кровавым междоусобием, которое началось после смерти князя Владимира, преподобный Антоний Печерский возвращается на Афон. Однако в начале 30-х годов XI ст. он опять приехал в Киев. В это время на великокняжеском столе находился сын Владимира князь Ярослав Мудрый, который уважал церковные уставы и заботился о развитии церковной жизни на Руси.

Поиски достойного пристанища привели Антония к загородной княжеской резиденции Берестовое. Здесь, на живописной днепровской круче, он нашел оставленную Илларионом пещеру, в которой и поселился. В пещере Антоний проводил все время за молитвами и постом, довольствуясь сухим хлебом и водой. Скоро слава о праведном и мудром Антинии Печерском разошлась киевской землей, к нему начали приходить люди. Одни просили благословения, другие слушали установки и жили по его примеру. Впоследствии у него появились последователи. Они начали расширять пещерный монастырь, выкопали несколько келий и построили под землей небольшую церковь.

Такі загрози, як поширення зброї масового ураження, міжнародний тероризм, транснаціональна організована злочинність, нелегальна міграція, піратство, ескалація міждержавних і громадянських конфліктів, стають дедалі інтенсивнішими, охоплюють нові регіони і держави. Зростають регіональні загрози міжнародній безпеці, які за своїми негативними наслідками можуть мати потенціал глобального впливу.

Що стосується національної політики запобігання тероризму, то у ст. 3 Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму від 16 травня 2005 року вказується, що «кожна Сторона вживає таких заходів, які можуть бути необхідними для поліпшення й розвитку співробітництва між національними органами з метою запобігання терористичним злочинам та їхнім негативним наслідкам, зокрема, шляхом: a) здійснення обміну інформацією; б) удосконалення фізичного захисту осіб й об'єктів; в) поліпшення навчання й планів координації дій на випадок надзвичайних громадських ситуацій».

Тероризм – суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.