Когда в старину отмечали весенний новый год?

14 марта - день Святой Евдокии.

Відповідь:З усіх звершених Христом чудес більшість — масові зцілення. В Євангелії Господа зображено чудесним цілителем, оточеним хворими тілом і душею: біснуватими, прокаженими, сліпими, глухими і німими. Євангеліст Матфей повідомляє: «І ходив Іісус по всій Галілеї, навчаючи в синагогах їхніх і проповідуючи Євангеліє Царства, зціляючи всякий недуг і всяку неміч у людях. І розійшлись чутки про Нього по всій Сірії; і приводили до Нього всіх немічних, хворих на всілякі недуги й припадки і біснуватих, і сновид, і паралітиків, і Він зціляв їх» (Мф. 4: 23–24). Людське горе і страждання постає перед у всій своїй безпорадності. Господь, будучи за Своєю людською безгріховністю вільним від цих хвороб і страждань, зі співчуттям приймає чужий біль: «Коли ж настав вечір, привели до Нього багато біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих, щоб справдилося сказане пророком Ісайєю, який говорить: Він узяв на Себе недуги наші і поніс хвороби» (Мф. 8: 16–17).

 

Святе Письмо вказує, що співпереживає людському горю і допомагає скорботному людству. Так, про воскрешення сина Наїнської вдови сказано: «Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: не плач» (Лк. 7: 13) і воскресив юнака. Розповідь про насичення п’яти тисяч народу п’ятьма хлібами передує у євангеліста Матфея таким за­уваженням: «і, вийшовши, Іісус побачив багато людей, змилосердився над ними, і зцілив недужих їхніх» (Мф. 14: 14). Євангеліст Марк говорить про це більш виразно: «Іісус, вийшовши, побачив багато людей і змилосердився над ними, бо вони були, як вівці, що не мають пастиря; і почав учити їх багато» (Мк. 6: 34). Те саме і при насиченні чотирьох тисяч людей сімома хлібами: «Іісус же, покликавши учеників Своїх, сказав їм: жаль мені людей, що вже три дні знаходяться зі Мною і нічого їм їсти; відпустити ж їх голодними не хочу, щоб не ослабли в дорозі» (Мф. 15: 32).

До чудес, звершених Господом заради милосердя до людського страждання, можна віднес­ти і перше чудо в Кані Галілейській на шлюбному бенкеті.

 

Святитель Ігнатій (Брянчанінов) говорить: «Чудеса Христові були очевидні; вони були зрозумілі для най ших людей; нічого в них не було загадкового, кожен міг достоту розглянути їх; для сумніву і здивування, чи справді це чудо, або ж тільки уявлення чуда, не було місця. Чудеса Боголюдини мали безліч свідків, з яких більша частина були... ворожі Йому... Найлютіші вороги Господа не відкидали їх, намагалися тільки принизити їх блюзнірським перетлумаченням і всіма що були їм навіяні лукавством та злобою. У чудесах Господа не було жодної суєтності, жодного ефекту; жодного чуда не зроблено напоказ людям; усі чудеса прикривалися покровом Божественного смирення. Вони становлять собою ланцюг благодіянь стражденному людству».

Пояснення:

объяснение:

семья является одним из пяти институтов общества, ему стабильность и способность восполнять население в каждом следующем поколении. одновременно семья выступает малой группой – самой и стабильной ячейкой общества. на протяжении своей жизни человек входит в состав множества самых разных групп – в группу сверстников или друзей, школьный класс, трудовой коллектив, спортивную команду – но лишь семья остается той группой, которую он никогда не покидает.

поэтому когда мы говорим о важнейших социальных институтах – столпах общества, то в числе первых называем семью. семья – главный институт общества. в свою очередь институт семьи включает множество более частных институтов, а именно институт брака, институт родства, институт материнства и отцовства, институт собственности, институт социальной защиты детства и опеки и другие.

брак – институт, регулирующий отношения между полами. в обществе сексуальные отношения регулируются комплексом культурных норм, однако именно брак в человеческом обществе считается единственно приемлемой, социально одобренной и закрепленным законом формой, не только разрешенных, но обязательных сексуальных отношений .

1. понятие «брак» и типы брака

слово «брак» восходит к «брачити», что означает «отбирать», т. е. выбирать хорошее, нужное и отбрасывать плохое, ненужное. это порождает некоторую двусмысленность термина, которым в юридической сфере обозначают семейный союз, а в производственной — испорченную, некачественную продукцию.

в украинском, , польском, чешском и некоторых других славянских языках эти два явления спутать гораздо труднее, потому что брачный союз обозначается термином «шлюб», который берет свое начало от древнеславянского слова «сълюб», обозначающего торжественное обещание. «слюбитись» — означает договориться.

брак представляет собой санкционированную обществом форму отношений между полами и к потомству, т. е. средство регуляции половых отношений и воспроизводства населения. таким образом, брак — это свободный равноправный союз женщины и мужчины, заключаемый с соблюдением порядка и условий, установленных законом, образующий семью и взаимные личные и имущественные права и обязанности между . как видим, уже само определение этого социального явления содержит противоречие: с одной стороны, «свободный», а с другой — «обязанности». но это противоречие не логики, а жизни, самой действительности. свободно вступая в союз, люди добровольно принимают на себя обязательства, нормы поведения в данном союзе.

современный брак является моногамным и представляет собой высшую на данном этапе развития человечества форму моногамии, т. е. прочного, устойчивого единобрачия, возникшего в человеческом обществе на протяжении длительного периода его развития. моногамный брак является четвертой формой брака, в которой отношения между мужчиной и женщиной полностью подчинены нормам, господствующим в данном обществе[1].