Среди источников сведений о населении в межпереписной период нужно иметь в виду и так называемую сеть _, которая представляет собой

Змії освоїли різноманітні середовища існування. Більшість видів живе на землі, здебільшого у теплих вологих місцевостях (зокрема у тропічних джунглях). Також змії зустрічаються у пустелях, степах та горах (до альпійського поясу). Окремі види живуть біля річок та озер, гарно плавають та пірнають. Крім того одна з родин змій (морські змії) повністю перейшла до життя у воді, навіть розмножуються вони не виходячи на берег, шляхом живородіння. Вони мають веслоподібний сплюснутий з боків хвіст, який дозволяє їм досить швидко плавати. Деякі родини змій перейшли до підземного, риючого життя (сліпозмійки, вузькороті та щитохвості). Такий же б життя ведуть і окремі представники інших родин (аспідів, вужових, гадюк). У таких змій, як правило, скорочується хвіст, а очі зменшуються та закриті щитками. Деякі види удавів, вужових, аспідів та ямкоголових пристосувались до життя на деревах та дуже рідко спускаються на землю. Вони мають маскуюче забарвлення та дуже гарно пересуваються тонкими гілками[2].

Змії живляться лише тваринною їжею. Більшість споживає дрібних хребетних тварин, деякі – яйця птахів (змії–яйцеїди), комах (рід Contia) та молюсків (рід Dipsadinae). Здобич вбивають отрутою чи душать, рідко поїдають живцем. Змії завжди ковтають здобич цілою, бо не можуть жувати їжу або відкусувати шматки. При цьому будова скелету дозволяє їм ковтати здобич, яка набагато більша за шириною, ніж сама змія.

Разговор мог бы начаться с рассказа брата-дружинника о своих походах. Семья при этом, скорее всего, смотрела бы на рассказчика скептически, потому что он, наверняка, не смог привести добычи (потерял на тех порогах, где погиб Святослав, сам еле спасся). Но не смотря на последнюю неудачу он бы расхваливал своего князя.
Другой брат мог бы заметить, что Святослав был великим воином, но своим княжеством совсем не занимался. Потому пока жива была Ольга дела шли ещё неплохо, но последние три года совсем туго стало. Ярополк как наследник, старался, как мог, но авторитет у него пока не тот. Без надзора князя, знать обнаглела, судить киевлян стали старейшины, потому суд стал неправедный. Вывод получился бы очевидный – лучше бы Святослав не гонялся за славой, но больше времени проводил в Киеве.
Пришедший из дружины возразил бы, что великий князь так хорошо бил соседей, что на его княжество никто не решался нападать. На это ему бы возразили, что при Игоре соседи, тоже особо не нападали, а Игорь с Днепра уходил только иногда.
Последовал бы другой аргумент. Добыча поступала на рынки Киева, её покупали дешевле, чем у заморских купцов, перепродавали. От этого княжество в целом богатело. Кроме того, покорение хазар открыло купцам путь по Волге в Каспийское море и в восточные страны. В дальних походах он, может, и нахватался таких рассуждений. Но второй брат быстро вернул бы его с небес на землю. Может, города и богатели, хотя скорее выгоду получила лишь небольшая часть их жителей. А в посёлках под Киевом в хозяйстве было только то, что там же и вырастили или сделали, простые землепашцы редко что-либо покупали.
Послушав брата сам бывший дружинник мог бы усомниться в пользе походов Святослава. Он бы понял, что разгром Хазарского каганата открыл дорогу на Днепр печенегам, которые вполне могли оказаться пострашнее хазар, потому что были более дикими.