Стержень из проволоки подвешен на нити за середину. Останется ли он в равновесии, если один конец его согнуть вдвое?

Нет. Со стороны согнутой половины стержня действует вдвое меньший момент силы, так как центр тяжести этой половины переместился вдвое ближе к оси вращения

ответ:

mul oli väga töine suvi. kõndisin palju. lendasin ka türki. ilm on seal ilus. ujusin iga päev meres. sisse lennates läksin tädi ja onu juurde. seal käisime kalal ja ujusime jões. olen saanud palju uusi sõpru. meil oli lõbus, käisime teineteist külastamas ja tegime oma mini-limonaadipoe. mulle see suvi meeldis. loodetavasti on järgmine ka sama lõbus.

объяснение:

у меня было насыщенное лето. я много гуляла. так же я летала в турцию.там прекрасная погода. я купалась в море каждый день. когда я прилетела я поехала к тете с дядей. там мы ходили на , и плавали в речке. у меня появилось много новых друзей. мы веселились, ходили к друг другу в гости, и делали свой мини магазин лимонада. мне понравилось это лето. надеюсь следующее будет такое же веселое.

відповідь:

літературний багаж. пригадайте, що таке міф. які уявлення давніх людей нро закономірності життя, світ і будову всесвіту відобразилися у вивчених вами міфах? пригадайте давньоіндійський міф про золоте яйце.

однією з найдавніших священних книг людства є веди. ця пам’ятка словесності стала підґрунтям мистецтва, релігії та філософії давньої індії. а створили її нащадки племен, що вторглися до індії приблизно в середині ii тис. до н.е. й називали себе аріями (тобто «благородними», «гідними»).

написано веди давньоіндійською літературною мовою - санскритом, яка є одним із джерел європейських мов, зокрема й української. тому неважко зрозуміти, що санскритське слово «veda» означає «знання», «мудрість», адже походить від кореня «vid», як і українське «відати», «знати».

згідно з віруваннями індуїстів, веди - це одкровення богів, які були «яснопочуті» святими мудрецями далекого минулого й усно, у поетичній формі, передавалися з покоління в покоління. згодом їх було записано. на думку дослідників, укладання вед відбувалося протягом xvi-v ст. до н.е. однак через нетривкість матеріалу, на якому відтворювали священні тексти (для цього використовували деревну кору та

пальмове листя), найдавніші манускрипти1, що збереглися до нашого часу, датують xi ст.

до вед входять чотири збірки (сам-хіти): «рігведа» - збірка гімнів; «самаведа» - збірка пісень;

усі складові священної книги важливі: щоб здобути прихильність богів, їх треба уславити, і щонайліпше в піснях; жертвопринесення з’єднує земний світ зі світом богів; і, звісно ж, треба знати заклинання, що уникнути біди, хвороби, смерті. у цьому, власне, виявляється така особливість стародавньої літератури, як синкретичність -тобто неподільність, єдність різнорідних елементів.

пояснення: