НУЖНО ПРАВИЛЬНО ПЕРЕВЕСТИ НА РУССКИЙКыргыз жазма адабиятынын негиздөөчүлөрүнүн бири чыгаан илимпоз Касым Тыныстан уулу.Ал 1901-жылы Ысык-Көлдүн Чырпык-ты кыштагында туулган, Касым 7 жашкачыкканча эле араб тамгасында жазганды, окуганды үйрөнгөн. 3-классты орус тилин-де бүтүргөн.Касым да 1916-жылдагы үрккөн элменен Кытайга барып келген.Касым Тыныстан уулу ТашкендегиКазак, кыргыз эл агартуу институтун бү-түргөн. Алгачкы ырларын казак тилиндежазган. Касым Тыныстан уулу бир топжооптуу кызматта иштеген. Кыргыз Республикасынын туң-гуч эл агартуу комиссары, кыргыз тилинин грамматикасыннегиздеген профессор.Ал Кыргыз маданиятынын, адабиятынын өнүгүшүнө зортаасир эткен.Касым Тыныстан уулу 1937-жылы репрессияланып, аты-лып кеткен.​

Одним из основоположников кыргызской письменной литературы является выдающийся ученый Касым Тыныстан уулу. Он родился в 1901 году в селе Чырпыкты на Иссык-Куле.Касым учился читать и писать по-арабски до семи лет. Окончил 3 класс на русском языке. Касым тоже уехал в Китай в 1916 году с напуганным народом. Касым Тыныстан уулу окончила Казахско-Киргизский просветительский институт в Ташкенте. Он написал свои первые песни на казахском языке. Касым Тыныстан уулу работал на очень ответственной должности. Первый комиссар народного образования Кыргызской Республики, основоположник грамматики кыргызского языка. Он оказал большое влияние на развитие кыргызской культуры и литературы. Касым Тыныстан уулу был репрессирован и расстрелян в 1937 году.

Один из основоположников кыргызской жазминской литературы.
чыгаан илимпоз Касым Тыныстан уулу.
Ал 1901-жылы Ысык-Кульдун Чырпык-
ты тулган в селе, Касым 7 лет
пока не вышло арабское тамгасынд жазганды,
учиться читать. 3 класс русский язык
де bytrgön.
Касым тоже был трусом в 1916 году.
Менен Кытайга Барып Кельген.
Касым Тыныстан уулу в Ташкенте
Казахский, Кыргызский институт народного образования -
turgön. Первые песни на казахском языке
жазган. Касым Тыныстан - отличный мяч
хотел жоптуу в сервис. Кыргызская Республика -
гуч эль агартуу комиссары, грамматика кыргызского языка
некоммерческий профессор.
Культуру и литературу Кыргызстана сложно развивать.
впечатляет.
Касым Тыныстан уулу 1937-жылы репрессионаланып, аты-
лип кеткен.

Активное меньшинство – это те, в чьих руках находится власть.
Пассивное большинство – это народ.
Если активное меньшинство не заинтересованно в поддержке своей власти пассивным большинством, то народ к власти не допускается. Если брать в пример демократов, то их власть сильна только при поддержке народных масс, и они станут привлекать их к власти. Если они этого не сделают, то демократов оттеснять олигархи – очень влиятельные и богатые люди, которые распоряжаются властью в интересах узкой группы.
Исторический пример – Октябрьская революция. Пассивное большинство – народ, который хотел получить больше, чем ему предлагала правящая верхушка, и правители и их приближенные, которые не хотели делиться народом частью своих богатств. Все это привело к революции. В данном случае это негативный пример взаимодействия.
Примером могут служить выборы, когда путем голосования пассивное большинство наделяет властью активное меньшинство.

 

Як не розминутися сьогодні з майбутнім 19 Дек
2010  

Як не розминутися з майбутнім? Безперечно, йдеться про вибір життєвого шляху. Куди спрямувати свої здібності? Який фах опановувати? Ці питання важливі для кожного з нас. Та на моє. глибоке переконання, це питання слід порушити трохи інакше: слід думати про вибір шляху для України, тоді й особисті питання буде простіше вирішувати. До цього треба докладати зусилля, тоді й вибір нашої життєвої дороги буде простішим. Чому? Та тому, що тоді не буде питання, їхати до Києва чи Дніпропетровська, чи якогось міста в Україні. За деяких обставин, особливо коли підростаюче й молоде покоління докладе зусиль для суспільного добра, ми будемо запитувати себе, де нам краще підвищити свій рівень — у Парижі чи Лондоні, у Будапешті чи Вашингтоні. Ми не можемо ідеалізувати майбутнє, бо ще французький філософ XIX ст. П. Буаст сказав: «Майбутнє — це канва, по якій уява вишиває відповідно до своєї примхи, але малюнок його ніколи не буває вірним». Та це не значить, що про нього взагалі не треба думати, ясна річ, що малюнок може не співпадати, але основні контури будуть промальовані чітко.

Однозначним є те, що Україна є не просто частиною Європи, а інтегрованою її частиною. Не забуваймо також про те, що геопо-літично Україна поєднує схід і захід, перебуваючи в центрі Європи. Хоча, безперечно, у суспільстві доводиться долати залишки посткомуністичних догматів, і це відбувається в дуже непростий б. На жаль, мушу констатувати, що носії російської мови (підкреслюю — не етнічні росіяни, які живуть в Україні, а саме носії, скоріше великодержавницької ідеології, а не російської мови) не тільки чинять спротив європейській інтеграції України, але й створюють нові партії, за гроші залучаючи туди молодих політиків, яких потім будуть навчати, як відстоювати грошові інтереси, а не інтереси України.

 А мову будуть використовувати як такий собі — відволікаючий момент, так само, як вони використовують час від часу і проблему Чорноморського флоту. Російські політологи дали цьому визначення: «отвлєкалкі».

Кожен народ має свою історію, яку намагається зберегти неко-ректованою, аби потім не повторювати колишніх помилок. У японців є, наприклад, такі мудрі висловлювання: «Озирайся на минуле, коли хочеш знати майбутнє», «Шануватимеш минуле — знатимеш майбутнє», — вони свідчать про те, що кожна країна в певний період часу проходить якесь випробовування на шляху поступу в майбутнє. І Україна в цьому сенсі не є винятком. Нарешті, слід з великою повагою й увагою ставитися до тих національних меншин, що живуть на території України, адже вона для них стала батьківщиною, — про це ні на мить не слід забувати.

Тож щоб не розминутися з майбутнім, треба добре знати минуле й чітко уявляти собі майбутнє. А для цього має бути воля народу, бажання кращого життя і відданість своїй землі.