Начальная и конечная скорости прямолинейного равноускоренного движения тела соответственно равны 5 и 1 м/с. Куда было направлено

скорость тела уменьшилась с 5 м/с до 1 м/с Значит ускорение направлено противоположно направлению скорости, то есть против движения.

ответ: характеризует тривиальность его вкусов и штампованость мозгов. он абсолютно не оригинален и даже своим романтическим идеалам (в том числе и романтическим идеалам выбора возлюбленной, соответствующей образу, вычитаному в романах) не соответствует. циник онегин и тот замечает, что его, с его романтизмом и возвышенностью, которые он так яро пропагандирует своей внешностью и поведением, должна была заинтересовать скорее татьяна, "та, которая бледна и молчалива, как светлана", в которой есть некая тень таинственности и душевной тонкости, а не ольга - "а ольга что - глупа, красна, как эта глупая луна на этом глупом небосклоне". ленский же, как примитивный самец (видимо, это его натура истинная, а весь романтизм - позерство молодости) , покупается на румяные щеки, смазливое личико и весело-доступный нрав (неужели девица, которая так быстро утешилась после гибели ленского и вышла за улана могла быть холодно-недоступной! ) ольги

объяснение:

ответ:

роман "євгеній онєгін" — "енциклопедія російського життя"

перший російський реалістичний роман "євгеній онєгін" посідає видатне місце не тільки у творчості самого письменника ("євгеній онєгін" — "найулюбленіше дитя його фантазії"), але й в історії російської літератури, справивши величезний вплив на творчість письменників наступних поколінь.

в. г. бєлінський бачить головне значення роману в широті, глибині та правдивості зображення в ньому російської дійсності і вважає його справді "народним твором", твором "історичним у повному сенсі цього слова, хоч серед його героїв "немає жодної історичної особи".

дія роману розгортається на широкому тлі російської дійсності 20-х років xіx століття. у центрі уваги — побут столичного і провінційного дворянства.

характеристика московського дворянства багато в чому нагадує "фамусовське суспільство", пусте і відстале:

все в них так бледно, равнодушно;

они клевещут даже скучно;

в бесплодной сухости речей,

расспросов, сплетен и

мета і зміст життя вищого світу — теж плітки, інтриги, любовні пригоди. скрізь фальш і лицемірство. "шматтям маскараду" називає тетяна, петербурзький вищий світ.

багатогранно характеризує поет середовище помісного дворянства. його розчулює патріархальний побут родини ларіних зі "звичками милої старовини", вірністю народним звичаям. село дороге поетові своїм розміреним темпом життя, тим, що тут можна зосередитися, почути свій внутрішній голос.