Установите соответствие между историческими личностями и их деятельностью: к каждому элементу первого столбца подберите

Les vacances c’est une période quand tout le monde a une très bonne occasion de se reposer après des longues mois d’études et se relaxer bien.Ces vacances je vais rester a Moscou. Je veux avoir un bon repos avant le dernier trimestre. S'il ne fait pas très froid, je vais prendre une promenade dans le parc avec mes amis. Je vais rendre visite à un ami ou l'inviter à lui. Nous allons préparer quelque chose de bon à manger et voir un film intéressanteBien sûr, en plus des rencontres avec des amis, je suis souvent seul à la maison, mais je ne manque jamais. D’habitude je regarde des émissions de télévision, Je lis des livres,je joue avec des chats ou obtenir dans la chambre. Voilà ce que je vais faire.Aussi j'ai beaucoup d'amis dans le district de Novokosino,où je vis. Nous allons visiter les uns des autres, nous allons visiter ensemble dans différents cafés et clubs.Les vacances d’hiver sont mes préférés mais ils ont un grand défaut: ils se terminent trop vite

Каникулы это тот период, когда у всех есть очень хорошая возможность отдохнуть после долгих месяцев учёбы и хорошенько расслабиться.На этих я останусь в Москве. Я хочу хорошо отдохнуть перед последним триместром. Если будет не очень холодно, то я погуляю по парку с друзьями. Я пойду в гости к подруге или приглашу ее к себе. Мы приготовим что-нибудь вкусное и посмотрим интересный фильм.Конечно, помимо встреч с друзьями, я частенько дома одна,но я никогда не скучаю. Обычно я смотрю сериалы, читаю книги, играю с кошками или убираюсь в комнате. Это я и буду делать.Так же у меня много друзей в районе Новокосино, где я живу. Мы будем навещать друг друга,ходить вместе в разные кафе и клубы.

Зимние каникулы мои любимые, и всё же у них есть один недостаток: они слишком быстро кончаются.

Объяснение:Уперше книга «Чайка Джонатан Лівінгстон» побачила світ досить давно — ще в 1970 році, але, на мою думку, ця дивовижна історія дуже цікава для наших сучасників. Сьогодні такі книги називають «мотиваційними», але коли автор її писав, напевно, такого поняття ще не існувало. Проте тема прагнення людини знайти себе й своє покликання, безперечно, буде актуальною завжди. Адже; за словами автора, це легенда про Джонатана-Чайку, «який живе в кожному з нас».

У повісті йдеться про те, як один птах понад усе любив літати, причому дуже високо й швидко, за що був засуджений іншими чайками й вигнаний зі зграї. Усі, зокрема батьки Джонатана, стверджували що його заняття — це марна витрата енергії й сил. Але він настільки мріяв про польоти, що не міг від них відмовитися навіть заради близьких. «Швидкість — це міць, швидкість — це радість, швидкість — це просто краса», — так розуміє своє захоплення Джонатан. Він замислюється над тим, чому оточення не підтримує його, чому важче за все на світі — змусити птаха повірити в те, що він вільний: «Єдине, що його смутило, — це не самотність, а те, що чайки відмовилися повірити в чарівну красу польоту, хоча їм варто було тільки відкрити очі, щоб її побачити».

Головний герой, самотній вигнанець, незважаючи ні на що, іде до своєї мрії, займається улюбленою справою, удосконалюється в ній й незабаром знаходить чайок-однодумців: «Чайки, що мешкали тут, були близькі йому по духу. Всі вони жили заради того, щоб досягати нових висот у головній справі свого життя — у польоті. Це були просто дивовижні птахи, і кожен з них тренувався щодня, багато годин поспіль, вивчаючи все нові та нові таємниці повітроплавання». Потім він виховує молоде покоління птахів, які також прагнуть бути не такими, як усі. «Він навчився літати й не шкодував, що йому довелося сплатити за де таку ціну. Джонатан зрозумів, що тільки нудьга, страх і злість скорочують життя чайок; а сам він був вільним від цього тягаря й тому прожив довгий щасливий вік».

Твір, безумовно, алегоричний. День за днем мільйони людей живуть, як галасливі птахи: їдять, сваряться, не замислюючись, навіщо вони в цьому світі, не відчуваючи любові й не пізнавши доброти. Більшість із них готова затаврувати й знищити того, хто не такий, як вони. А чайка на ім’‎я Джонатан Лівінгстон — це образ людини, яка не злякалася конфлікту із сірою масою, не склала крильця, а пішла за мрією й зуміла досягти неймовірних висот. Автор повісті нагадує нам: у тебе все вийде, якщо точно знаєш, чого хочеш. Іти до мети боляче, важко, але треба не боятися нового! Адже нас обмежує лише те, що ми не вміємо повірити в здійсненність нашої мрії.

Після прочитання книги Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон» хочеться розправити власні «крила» й звернути гори. Адже твір навчає нас не боятися бути не такими, як всі, крок за кроком, падаючи й підводячись, наполегливо прямувати до мети.