Объясните смысл поговорки: Так-сяк

Дать определение слову дружба люди пытаются с давних пор. Во имя дружбы совершались подвиги и бескорыстные поступки, ради дружбы сражались и погибали. Но охарактеризовать это слово в несколько предложений практически невозможно, ведь каждый человек вкладывает в его значение что-то свое.

Дружба – это, прежде всего, схожесть взглядов и мыслей, чувств и потребностей двух людей. Мы вкладываем в это слово верность и стремление всегда прийти на выручку, сопереживание и радость за счастье близкого, как за самого себя.

Друг должен быть искренним в своих чувствах, здесь нет места лести и лицемерию. Даже когда правда может больно задеть, только друг найдет в себе силы сказать ее в лицо, ничего не тая.

Между друзьями нет места зависти и соперничеству. Только настоящий друг будет радоваться за другого также, как за самого себя.

Но дружба – это хрупкая хрустальная чаша. Ее нужно беречь от неосторожных обидных слов, от вспышек раздражения и гнева. Конечно, настоящую дружбу не разбить простой ссорой или размолвкой, но и утраивать испытания на крепость тоже не нужно. Ведь иметь настоящего друга – это удивительный дар. Это чудо, знать, что ты на свете не один и есть то, кто всегда подставит свое плечо и встанет рядом, не отвернется перед лицом беды или трудностей.

Він готував проекти універсалів та інших важливих урядових документів, які видавалися від імені гетьмана. П. Орлик був найближчим сподвижником І. Мазепи у його таємних переговорах із поляками, турками і шведами. Належав до числа тих небагатьох, кого гетьман посвятив у свої найпотаємніші плани щодо розриву з деспотично-дикою Московією і створення орієнтованої на Європу незалежної України. 

Объяснение:

Він не був українцем за походженням, але вважав нашу Батьківщину рідною для себе країною, чесно й сумлінно служив їй силою розуму, слова, і зброї. Тому його, як і багатьох інших вихідців з чужих країв, зокрема, видатного нашого філолога, татарина А. Кримського, відкривача Трипільської археологічної культури, чеха В. Хвойку Україна ставить на один рівень зі своїми видатними синами — І. Мазепою, О. Потебнею, Б.

 превеликий жаль, ні в часи Пилипа Орлика, ні пізніше — в періоди 1917–1920 та в 1932, 1933 рр. — сита й егоїстична Європа не придивилася до того, що відбувалося на наших землях, не прислухалася до голосів по до що лунали з України. Бо якби прислухалася, взяла їх до уваги і відповідним чином стала діяти, керуючись не миттєвими примарними вигодами, а турботами про майбутнє континенту і світу, мала б нині зовсім іншу геополітичну ситуацію. Іншу Європу, іншу Україну. Московію — теж іншу. Нема жодних сумнівів: Україна давно стала б могутньою державою. А Московії поразка від коаліції європейських країн пішла б на користь. Втративши Україну та інші загарбані й поневолені території, вона відмовилася б від агресивних імперських амбіцій. Й, очевидно, мусила б замість хансько-татарських засвоювати європейські цінності.

ГОЛОВНЕ

Отож, пізнаваймо велич думок і невмирущість справ видатних попередників. Нехай їхній діяльний патріотизм, героїчний козацький дух, невтомне завзяття, непохитна воля й непереборний оптимізм стануть для нас моральним прикладом і взірцем справжнього Українця.