Как северное положение и суровость климата отражаются на хозяйственной деятельности?

Ввиду положения района в северной, сложной по природным условиям части европейской территории страны население его немногочисленно — это небольшой по числу жителей район страны. Коренными жителями района являются карелы, коми, коми-пермяки, ненцы, саамы.. Особенно велико влияние климата на сельское хозяйство. Свойства климата, обеспечивающие сельскохозяйственное производство, называют агроклиматическими ресурсами. Разные сельскохозяйственные культуры имеют разную продолжительность вегетационного периода, требуют для своего-выращивания разного количества тепла и влаги. Поэтому важнейшими показателями, характеризующими агроклиматические ресурсы, являются продолжительность периода со среднесуточной температурой выше + 10°С, когда вегетация растений идет особенно активно, сумма температур за этот период, соотношение тепла и влаги (коэффициент увлажнения). Снежный покров и создаваемые им запасы влаги — один из важнейших агроклиматических ресурсов России, его климатическое богатство. Разнообразие агроклиматических ресурсов обеспечивает выращивание на территории. России различных по своим требованиям культур; от ранних овощей (салат, редис, зеленый лук) и овса, довольствующихся минимальным количеством тепла, и  льна-долгунца, требующего прохладного пасмурного и влажного лета, до риса и чая, произрастающих при обилии тепла, света и влаги. Разнообразие климата позволяет заниматься разведением различных видов скота — от оленей на севере до верблюдов на юге.

Объяснение:

В суспільстві ХХІ століття потреба в масовій інформації («масова» в розумінні статті 20 Закону України «Про інформацію») значно посилена, оскільки громадяни все більше прагнуть самостійно оцінювати явища і події, активно брати участь у суспільних і політичних процесах.

Сьогодні населення великих міст отримує інформацію, здебільшого з Інтернету чи аудіовізуальних ЗМІ. Тоді, чи залишаються актуальними для споживачів друковані засоби масової інформації: газети, журнали та інші друковані ЗМІ? Чи не будуть витіснені найближчим часом із суспільного споживання традиційні паперові носії масової інформації телебаченням та Інтернетом, новими електронними медіа?

Згідно з даними, наведеними в Аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень «Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості» (2010 рік), за показником рівня готовності до впровадження е-урядування Україна 2010 року не потрапила навіть до перших 50-ти країн рейтингу. Утім, із пострадянських країн у цьому списку присутні лише Естонія (20-те місце) і Казахстан (46-те місце). Згідно з черговим щорічним дослідженням країн щодо активності використання в них інформаційних технологій, проведеним Всесвітнім економічним форумом (World Economic Forum), перше місце в рейтингу, країни, в якому ранжирувані відповідно до "індексу мережної готовності" (Networked Readіness Іndex 2009- 2010, NRІ), зайняла Швеція, а Росія й Україна виявилися відповідно лише на 80-му і 82-му місцях із 134 країн світу.

Объяснение:

В суспільстві ХХІ століття потреба в масовій інформації («масова» в розумінні статті 20 Закону України «Про інформацію») значно посилена, оскільки громадяни все більше прагнуть самостійно оцінювати явища і події, активно брати участь у суспільних і політичних процесах.

Сьогодні населення великих міст отримує інформацію, здебільшого з Інтернету чи аудіовізуальних ЗМІ. Тоді, чи залишаються актуальними для споживачів друковані засоби масової інформації: газети, журнали та інші друковані ЗМІ? Чи не будуть витіснені найближчим часом із суспільного споживання традиційні паперові носії масової інформації телебаченням та Інтернетом, новими електронними медіа?

Згідно з даними, наведеними в Аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень «Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості» (2010 рік), за показником рівня готовності до впровадження е-урядування Україна 2010 року не потрапила навіть до перших 50-ти країн рейтингу. Утім, із пострадянських країн у цьому списку присутні лише Естонія (20-те місце) і Казахстан (46-те місце). Згідно з черговим щорічним дослідженням країн щодо активності використання в них інформаційних технологій, проведеним Всесвітнім економічним форумом (World Economic Forum), перше місце в рейтингу, країни, в якому ранжирувані відповідно до "індексу мережної готовності" (Networked Readіness Іndex 2009- 2010, NRІ), зайняла Швеція, а Росія й Україна виявилися відповідно лише на 80-му і 82-му місцях із 134 країн світу.