Давайте сравним портрет императрицы с ее описанием в оде «На день восшествия...».

Похвалы Ломоносова русской императрице носят традиционный для од характер. Похвалы эти сочетаются с наказом быть просвещенным правителем, расширять науки, заботиться о благе общества. Представление русских классицистов об идеальном просвещенном монархе, равного которому нет ни на полях сражений, ни в мирном труде по преобразованию страны, воплотилось в образе Петра I.

Вегетацио́нный пери́од (вегетация; от лат. vegetatio — оживление, произрастание) — период года, в который возможны рост и развитие (вегетация) растений.

Продолжительность периода зависит главным образом от географической широты и климата. В условиях нехватки влаги, например, в пустыне, а также в других экстремальных условиях (тундра) вегетация существенно ограничена во времени по сравнению с более благоприятным температурным периодом. Такова, например, вегетация растений Атакамы — самого засушливого региона на Земле.

Другое значение — время, необходимое для развития растения:

для однолетнего — от посадки (прорастания семян) до созревания семени (уборки урожая);

для многолетнего — от всхода или набухания почки до созревания семени (уборки урожая);

для деревьев — также время активной жизнедеятельности растений от начала сокодвижения и распускания почек до опадания листьев.

Вегетационный период условно определяется временем между переходом среднесуточной температуры весной и осенью через +5 °С, реже для этого используются пограничные температуры 0 или 10 °С[1]. Однако для каждого из растений существуют свои минимальные температуры. Если холодостойкие растения переносят низкую температуру, то теплолюбивые в таких же условиях могут погибнуть. Поэтому часто за вегетационный период принимают климатическое лето.

Примечания

Объяснение:

Змії освоїли різноманітні середовища існування. Більшість видів живе на землі, здебільшого у теплих вологих місцевостях (зокрема у тропічних джунглях). Також змії зустрічаються у пустелях, степах та горах (до альпійського поясу). Окремі види живуть біля річок та озер, гарно плавають та пірнають. Крім того одна з родин змій (морські змії) повністю перейшла до життя у воді, навіть розмножуються вони не виходячи на берег, шляхом живородіння. Вони мають веслоподібний сплюснутий з боків хвіст, який дозволяє їм досить швидко плавати. Деякі родини змій перейшли до підземного, риючого життя (сліпозмійки, вузькороті та щитохвості). Такий же б життя ведуть і окремі представники інших родин (аспідів, вужових, гадюк). У таких змій, як правило, скорочується хвіст, а очі зменшуються та закриті щитками. Деякі види удавів, вужових, аспідів та ямкоголових пристосувались до життя на деревах та дуже рідко спускаються на землю. Вони мають маскуюче забарвлення та дуже гарно пересуваються тонкими гілками[2].

Змії живляться лише тваринною їжею. Більшість споживає дрібних хребетних тварин, деякі – яйця птахів (змії–яйцеїди), комах (рід Contia) та молюсків (рід Dipsadinae). Здобич вбивають отрутою чи душать, рідко поїдають живцем. Змії завжди ковтають здобич цілою, бо не можуть жувати їжу або відкусувати шматки. При цьому будова скелету дозволяє їм ковтати здобич, яка набагато більша за шириною, ніж сама змія.