Смешали 200 г воды и 50 г гидроксида натрия. Определить массовую долю вещества в растворе.

Дано:

m(H2O)= 200г
m(NaOH)= 50г
ω % =?
Решение
т(р-ра) =m(в-ва) +m(H2O)
m(р-ра) = 50+ 200 = 250
w = 50/250*100 = 20%
Ответ:ω=20%

Объяснение:За естетичним визначенням, бароко — стиль, що виникає на хвилі кризи гуманізму і народження маньєризму. Він висловлює бажання насолоджуватись дарунками життя, мистецтва і природи. Якщо ренесанс мав незначне поширення у країнах за межами Західної Європи, то з доби бароко почалося справжнє поширення європейської цивілізації на інші континенти.

Арх. Карло Мадерно, церква Св. Сусанни у Римі, один з перших зразків римського бароко, 1603 рік.

Михайлівський Золотоверхий собор у Києві (1113), — характерний приклад стилю українського бароко.

Аннібале Карраччі, малюнок до стінопису в галереї Фарнезе, 1597 р(?)

Великого значення в цей час набули церемоніали, етикет, ушляхетнення життя й зовнішнього вигляду людини. Ці постулати знайшли своє відображення в мистецтві. Основні риси стилю бароко — парадність, урочистість, пишність, динамічність. Особливо треба відзначити прагнення до синтезу мистецтв — взаємопроникнення архітектури, скульптури, живопису й декоративного мистецтва. Архітектура бароко вирізняється просторовим розмахом, плавністю й складним поєднанням криволінійних форм, злиттям об'ємів у динамічну масу, багату на скульптурний декор. Часто зустрічаються розгорнуті колонади, пілястри. Куполи набувають складних форм, стають багатоярусними. Характерні деталі бароко — теламон (атлант), каріатида й маскарон.

Батьківщиною бароко вважається Італія та її такі визначні мистецькі центри, як Рим, Мантуя, меншою мірою — Венеція і Флоренція, де зберігаються перші зразки бароко в архітектурі, скульптурі, живописі

местоимение- удобное звено в устройстве языка ,местоимения позволяют избегать нудных повторов речи -экономят время и место в высказывании.

          для начала вспомним что такое местоимение и какую роль оно выполняет в письменной и устной речи. местоимение -это самостоятельная часть речи, которая употребляется вместо имени существительного, прилагательного, числительного. этому свойству они служат средством связи предложений в тексте.  если бы в нашем богатейшем языке не было бы такой части речи, как местоимение, то художественные тексты стали неинтересными и даже возможно скучными, а из-за местоимений они более понятны и интересны читателям .

      таким образом, без местоимений наше речь обрела серый и скучный оттенок. мы бы хуже понимали друг друга, да и просто было бы не интересно слушать своего собеседника!