В колбе было 200 г 80% -го спирта. Провизор отлил из колбы некоторое количество этого спирта и затем добавил в нее столько же воды

Решение. 200*0,8=160(г)-масса чистого спирта в колбе, их колбы отлили х г раствора, осталось (200-х)г раствора, в котором чистого спирта 0,8*(200-х). Когда к раствору добавили х г воды, то масса раствора снова стала 200 г, а концентраци
[(0,8*(200-х))/200]*100%=60%, откуда х=50(г)
Ответ: провизор добавил 50г воды.

1.     Поезія супроводжує японців упродовж всього життя. (Вірші в житті япон­ців присутні скрізь: на картинах, предметах побуту — рушниках,' серветках тощо.)

2.     Силабічна система віршування в японській поезії. (Силабічна (від грец. зуІІаЬе — склад) — система віршування, в основу якої покладено однакову кількість складів (часто — 13, рідше — 11) при невпорядкованому вільно­му розташуванні наголошених та ненаголошених. Її основний метричний за­кон — чергування п’яти і семи складів, з яких і складаються вірші.)

3.     Хайку — вірш, що має силабічну форму. (Хайку — це поезія, шо має силабіч­ну форму, яка виникла в Японії і характеризується відсутністю рими та чіткою епіграмною структурою: сімнадцять складів, розподілених між трьома рядка­ми за схемою 5—7—5.)

4.     Хайку як «зорова» поезія. (Хайку — це «зорова» поезія, вона допомагає «поба­чити» усе те, про шо говориться у вірші. Головне призначення хайку — ство­рити поетичну картину, яка зможе викликати у читача відповідний настрій, збентежить душу, розбудить уяву, яка домалює відповідні картини.)

5.     Підтекст як один із прийомів японської поезії. (Підтекст — це прихований, внутрішній зміст висловлювання.)

6.     Мацуо Басьо — видатний майстер хайку. (Мистецтво хайку підніс Мацуо Ба­сьо, який досяг у цьому жанрі найбільших висот.)

Я дуже любила японську поезію коли вчилася в 6 класі

 

Наркотики – одна из важнейших проблем не только всего общества, но, в большей степени, подростковой и молодёжной среды. Подростки пробуют наркотики по разным, довольно глупым причинам. Кто-то пытается разрушить правила и запреты, установленные взрослыми, попробовать то самое, запретное, о котором все говорят.

Когда дело касается наркотиков, даже находясь в меньшинстве, они не испытывают ни искушения, ни малейшего любопытства попробовать наркотиков.

Они легко поддаются чужому влиянию, боятся потерять своих друзей и остаться в одиночестве. Не задумавшись, они могут попробовать наркотические, токсические и психоактивные вещества. Таким детям необходима со стороны социального педагога, и родителей. Зная о вреде и о пагубной стороне наркотиков, они стоят перед выбором как правильно поступать. Когда человек, будучи наркоманом, начинает забывать о семье, родители начинают обвинять себя, сходить с ума от безысходности, обвинять друг друга. Трудно представить, что чувствует родитель, наблюдая за тем, как его чадо угасает. наркозависимость – прямой путь к саморазрушению и смерти. Ни одно событие в твоей жизни не должно повлечь за собой наркоманию. Ведь самое дорогое – это жизнь.