Одинаковая ли масса азотной кислоты потребуется для растворения 32 г меди, если в одном случае раствор концентрированный, а в другом

Cu + 4HNO3(конц.) = Cu(NO3)2 + 2NO2↑ + 2H2O
3Cu + 8HNO3 (разб.) = 3Cu(NO3)2 + 2NO↑ + 4H2O
n(Cu) = n = 32/64 = 0,5 моль
V1 = 2n*22,4 = 22,4 л
V2 = (2/3)n*22,4 = 7,46л
Ответ: Нет, разная. В первом случае необходимо больше. 22,4 л и 7,46 л

Объяснение:

«Маленький принц» — алегорична казка, найвідоміший твір Антуана де Сент-Екзюпері (1900—1944). Нині важко уявити сучасне мистецтво без цього зворушливого літературного персонажа — втілення дитини, що живе у кожному з нас, незалежно від віку, і водночас людини — мандрівника у Всесвіті, що шукає прихований сенс речей і власного життя. «Земля людей» — це збірка начерків, упорядкована Сент-Екзюпері у період відновлення після чергової авіаційної аварії. Літак стає «знаряддям пізнання» для автора, який детально описує побачене і розмірковує про унікальність та неповторність нашого світу і людини у цьому світі. Твір був відзначений Гран-Прі Французької академії.

что смогла,то и написала

Зацікавлення Лесі Українки Північною Африкою випередили на довго її особисте перебування в Гелуані впоблизу Каїру в 1909-1910 роках. Вже в її популярній „Історії близького Сходу” присвячено багато уваги історії давнього Єгипту. Перешукуючи історичні джерела, вона натрапила на різні цікаві теми для літературного опрацювання. Так у поемі Сфінкс, написаній 24 липня 1900 р., Леся Українка відтворює походження славної скульптури невідомого „раба”, що приковувала увагу поетів і мислителів, які надаремне намагалися відкрити таїну Сфінкса, містичне ймення, таке „таємне, як сама потвора”.

Вже наступного дня, 25 липня 1900 р., написала Леся Українка іншу поему, Ра-Менеїс, присвячену „гордій єгипетській цариці, дочці фараонів”, що, не зважаючи на те, що була похована за повним єгипетським ритуалом, забальсамована й прикрашена коштовностями, — через випадок із її саркофаґом при перевезенні його „мусіла в землю вернутись” і безслідно пропала...

Поетка постійно цікавилася Єгиптом. В 1904 р. вона почала писати цикл під загальною назвою „Єгипетські барельєфи”. Одна з поем того циклю „Напис в руїні” подає дуже цікаву поетичну антитезу — прагнення невідомого єгипетського володаря жити вічно в написі на камені та втрату його імени для нащадків; „хто збив той напис, — чи сперечник-владар, чи просто час потужньою рукою”.