Какие же основные группы героев выделяет Толстой в этом многолюдье? Толстого «Война и мир»

Основные сюжетные линии — история семьи Ростовых, Болконских, Курагиных, Друбецких и салона Шерер

Термін «маркетинг» увійшов в ужиток у науковій літературі на початку XX сторіччя. Він є похідним від англійського слова тагкеі (ринок), тобто маркетинг, беручи загалом, — це ринкова діяльність, праця з ринком. Зміни умов виробництва та реалізації товарів багаторазово трансформували зміст цього терміна. Саме тому більшість колишніх визначень маркетингу залишилась тільки в історії науки. Однак, спільні зусилля багатьох авторів створили поняття про маркетинг як про науку, тобто систему теоретичних, методологічних та практичних знань, що розроблялися та поглиблювалися в межах загальних дисциплін комерційної справи та комерційної діяльності. Цікаве, наприклад, визначення маркетингу, що належить професіональній асоціації маркетологів Канади та США. Згідно з ним маркетинг — це «вираз ділової активності, що спрямовує потік товарів та послуг від виробника до споживача або користувача». Ще ширшим бачив зміст цієї діяльності американський учений Пол Мейзур, стверджуючи, що «маркетинг — це постачання стандартів життя суспільству». Мал-кольм Макнейер із Гарвардського університету додав важливий принцип до цього визначення, коли сказав, що «маркетинг — створення і доставка стандартів життя суспільству» (курс, наш. — В. К.). Теодор Левіт — американський теоретик сучасного маркетингу — стверджує: «комерційні зусилля щодо збуту — це організація заінтересованості продавців у перетворенні свого товару на готівку, а сучасна маркетингова орієнтація — це організація задоволення потреб споживача через надання потрібного йому товару та сукупності додаткових послуг, пов'язаних зі створенням, поставкою та споживанням товару». Представник європейської школи маркетингу X. Нефферт додає: «маркетинг — це координація, планування та контроль на фірмі з метою утримання існуючих ринків та завоювання потенційних». Скандинавська

Поэме рассказывается о бедном, ничтожном петербургском жителе евгении, глуповатом, не оригинальном, ничем не отличающемся от своих собратьев. он был влюблен в парашу, дочь вдовы, живущей у взморья. наводнение 1824 года снесло их дом; вдова и параша погибли. евгений не перенес этого несчастья и сошел с ума. однажды ночью, проходя мимо памятника петру i, евгений, в своем безумии, прошептал ему несколько злобных слов, видя в нём виновника своих бедствий. расстроенному воображению евгения представилось, что медный всадник разгневался на него за это и погнался за ним на своем бронзовом коне. через несколько месяцев после того безумец умер.