В результате нескольких аварий на самолетах авиакомпании «Авиатрейд» и отмены ряда постоянных и чартерных рейсов акции

1)  ценных бумаг (фондовом)

Токси́ни (від грец. toxikon — «отрута для використання на стрілах») — отруйні речовини, що виробляються живими клітинами або організмами. Індивідуальні сполуки, що спричинюють отруєння. Токсини майже завжди є білками, здатними до породження хвороби при контакті або абсорбції тканинами тіла через взаємодію з біологічними макромалекулами, наприклад ферментами або рецепторами. Токсини значно відрізняються силою дії від незначних (як токсин бджолиного укусу) до майже негайно смертельних (як зміїна отрута). Токсини також відрізняються механізмом дії, і можуть бути надзвичайно складними (отрута конисного равлика містить десятки маленьких білків, кожен з яких націлений на специфічний нервовий канал або рецептор), або відносно простими маленькими білками.

Надеюсь

Объяснение:

Україна – Батьківщина для кожного представника нації; Вітчизна для видатних громадських діячів, учених, митців; країна з чарівно природою. Для кожного вона велична, неповторна, незбагненна, неосяжна. Україна подарувала світові неперевершені твори духовних геніїв, велетнів духу: Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О.Довженка.

Осмислюючи їхню творчу спадщину, ми усвідомлюємо себе народом з віковічними національними традиціями, палким почуттям патріотизму, носіями загальнолюдських цінностей. 

Від полум’яних рядків Т. Шевченка:

Я так її, я так люблю

Мою Україну убогу,

Що прокляну святого Бога,

За неї душу погублю,

– українському народові довелося пройти тернистий шлях невизнання, принижень, катувань до розквіту, самовизначеності, самоствердження, нарешті, незалежності. Змінюється все, змінюються погляди на ідеологічні догми. «Не час минає, а минаєм ми»,- констатує сучасна поетеса Ліна Костенко.

Чим вимірюється любов до Батьківщини? Як ставитися до українців, що змушені були розлучитися з Батьківщиною? Пригадуються слова Олександра Ярового «Будьмо толерантними».

Чи важко бути саме такими? До людей, що зрікаються України, ставлення однозначне. Його висловив у вірші поет-шістдесятник В. Симоненко:

Хто тебе любов’ю обікраде,

Хто твої турботи обмине,

Хай того земне тяжіння зрадить,

І з прокльоном безвість проковтне!