ответ:
нервову систему людини умовно підрозділяють на центральну і периферичну. до центральної нервової системи (цнс) відно¬сять головний і спинний мозок, до периферичної (пнс) — паргі нерви, що відходять від головного і спинного мозку, це спинномозкові та черепні нерви з їх корінцями, їх гілки, нервові закінчення й ії або нервові вузли, які утворені тілами нейронів.нервову систему за функцією також умовно підрозділяють на дві частини: соматичну(анімальну) і вегетативну (автономну). соматична нервова система іннервує головним чином тіло, поперечносмугасті, або скелетні м'язи, шкіру, забезпечує зв'язок організму із зовнішнім середовищем вегетативна (автономна) нервова система іннервує всі нутрощі, залози, у тому числі й ендокринні, гладкі м'язи органів і шкіри, судини і серце, а також забезпечує обмінні процеси у всіх органах і тканинах.
Оманливою простотою
Він не купує читачів.
Життя для нього — поле бою
Двох сил, світоглядів, світів.
М. Рильський
У його висічених із алмазу
й полум'я героях сконцентроване
загальнолюдське й вічне.
Гурян Борян
Тема Другої світової війни знайшла своє достойне місце у творчості багатьох відомих майстрів слова. Один із них — російський письменник Михайло Шолохов.
Як і в творчості німецького письменника Генріха Веляя, оповідання пронизує думка: війна протиприродна й антигуманна.
Війна скалічила і німця, і росіянина. І все ж трагедія героя Г. Белля, у першу чергу, в тому, що він не розуміє, не може сформулювати сенс принесеної війні жертви; його фраза, як і назва твору, обірвана: "... проти мого прізвища буде написано: "Пішов на фронт і поліг за...".
На відміну від зневіреного юного німецького солдата зрілий чоловік Андрій Соколов має мету свого життя. Попри всі трагедії, що принесла йому війна, —смерть рідних, жахи концтабору — Андрій Соколов "находить сенс у вихованні обпаленого війною сироти — хлопчика Ваги.
Недарма оповідання починається і закінчується зображенням всепереможної весни, що затягує рани на тілі землі і а душах людей.
Особливість композиції полягає в тому, що Шолохов подає оповідання в оповіданні. Зустріч автора-оповідача з незнайомцем із дитиною переходить у розповідь самого незнайомця Андрія Соколова про своє життя, яке спочатку нічим не відрізнялось від звичайного життя пересічних, людей. Але все змінила війна, яка забрала життя його дружини і доньок: авіабомба розбила будинок сім'ї разом з його мешканцями. Остання надія — син Анатолій — на фронті в кінці війни...
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос: