Перед вами слова, пришедшие в русский язык из старославянского, или старославянизмы. Подберите к каждому из них соответствующее русское слово. Запишите слова парами. Образец: молочный - млечный. Страна, краткий, град, врата, храм, страж, здравый, брег, глава, глас, бразда, влачить, бремя, древо, злато, хладный, младший, ладья. Родной рус.яз.

С детских лет посвятил себя богоугодным делам. На то время монашеская жизнь на Руси была еще мало известна. Поэтому юного Антипа отправился в греческую землю, которая славилась своими монастырями, и поселился на Святой горе Афон. Праведная жизнь афонских монахов произвела на юношу огромное впечатление и вскоре он принял постриг под именем Антоний. В 1013 г., по настоянию своего наставника, вернулся на Русь, чтобы содействовать там развитию монашеской жизни.

Прибыв в Киев, Антоний Печерский обошел все монашеские обители с целью избрать место, где бы смог поселиться. В столице на то время уже существовало несколько монастырей, основанных монахами-греками, но все они, по мнению Антония, были слишком комфортны. Ведь на Афони он привык к другому. Не желая мириться с безобразием, кровавым междоусобием, которое началось после смерти князя Владимира, преподобный Антоний Печерский возвращается на Афон. Однако в начале 30-х годов XI ст. он опять приехал в Киев. В это время на великокняжеском столе находился сын Владимира князь Ярослав Мудрый, который уважал церковные уставы и заботился о развитии церковной жизни на Руси.

Поиски достойного пристанища привели Антония к загородной княжеской резиденции Берестовое. Здесь, на живописной днепровской круче, он нашел оставленную Илларионом пещеру, в которой и поселился. В пещере Антоний проводил все время за молитвами и постом, довольствуясь сухим хлебом и водой. Скоро слава о праведном и мудром Антинии Печерском разошлась киевской землей, к нему начали приходить люди. Одни просили благословения, другие слушали установки и жили по его примеру. Впоследствии у него появились последователи. Они начали расширять пещерный монастырь, выкопали несколько келий и построили под землей небольшую церковь.

Тема: відтворення роздумів поетеси про сенс життя людини.  
Ідея: возвеличення любові до рідного краю, до всього, що з ним пов'я­зано, перебуваючи далеко за його межами.
Основна думка: «Нащо крилатим грунт під ногами»?«Для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої».
Жанр: поема.
Віршовий розмір: диптих.
Композиція: твір складається з п'яти частин: «Надбережжя», «Крига на Одрі»,  «Крила», «Грунт», «Усміх», кожна з яких має свій зміст, закінчену думки але в той же час пов'зані з перебуванням Л. Костенко у Польщі, зокрема, у порту міста Щецін, та міркуваннями про смисл життя людини, її при значення на землі, любові до рідного краю.
Сюжет: лірична героїня, перебуваючи у Польщі, зокрема, у морському порту Щеціна гає за красою Одри, кораблями біля причалів. Наступала весна, скресала крига. На одній з крижин вона побачила чайку. Це підштовхнуло її до роздумів про смисл життя людини. Людина має крила, але як птах не літає, бо людські крила зроблені « не з пуху, а з правди, чесності, довір'я, вірності у коханні, з вічного поривання, з щирості до роботи, з щедрості та турботи, з пісні, з надії, з поезії, з мрії». Героїня твору любить Польщу за її легенди, мову, звичаї, дружбу, щирість, але для неї рідний край — наймиліший. Одного разу вона побачила корабель з прапором рідного краю, який збентежив її душу і серце. І лірична героїня остаточно зрозуміла, що, де б ти не був, але батьківська земля, рідний край для кожної людини є наймилішим.