Чи не зипсує характер людини батько який дозволяє все дитині

Объяснение:

У комедії М.В. Гоголя «Ревізор» одним з головних і яскравих персонажів є городничий, звуть його Антон Антонович Сквозник-Дмухановський. Він людина вже у віці, тридцять років свого життя він присвятив службі.

Городничий погано справляється зі своїми обов’язками. Він запустив місто і абсолютно нічого не робить для його благоустрою. Антон Антонович шукає лише б збагатитися за рахунок міста. Він є жадібним і ненаситним людиною.

Городничий розкрадає казну, він вважає за краще покласти собі в кишеню гроші, які виділяються на будівництво церкви. Жителі міста не задоволені городничим, він оббирає лавки, бере хабарі у громадян свого міста. Він не чесна людина і часто порушує закони, наприклад, забирає в армію тих, кому не належить туди йти.

Він любить грати в ігри в карти з іншими чиновниками міста. У городничого за плечима багато гріхів. Однак це не заважає йому відвідувати церкву щонеділі.

Серед чиновників Антон Антонович вважається розумною людиною, все знають, що він свого не упустить. Однак, насправді ця людина дурень і нероба, він вміє тільки давати порожні обіцянки, красиво говорити і розписуватися, а ще мріє стати генералом.

Антон Антонович сполошився лише тоді, коли дізнався, що в місто приїжджає ревізор. Він бажає ретельно підготуватися до його приїзду. Городничий наказує навести порядок на вулицях міста, в лікарнях і навчальних закладах. Він велить говорити, що церква, на яку ще п’ять років тому виділялися гроші не добудована, так як під час будівництва згоріла.

У нього є дружина і дочка, до них він ставиться добре, він повідомляє їх в листі про приїзд ревізора, ніжно називаючи дружину «ясочкою».

В кінці комедії він залишається обдуреним заїжджим людиною з Петербурга, якого він прийняв за ревізора.

Варіант 2

Городничий – один з персонажів п’єси «Ревізор» М.В. Гоголя. Там немає позитивних чи негативних персонажів. Гоголь намагався акцентувати увагу на реальні події в цілому, а не окремих людей.

Согласно действующему на сегодняшний день стандарту, различают три вида: основной, местный и дополнительный.

Руководствуясь ГОСТ 2.305 – 68, виды, которые получаются на всех основных проекциях плоскостей, имеют следующие названия:

Главный вид (вид спереди). Он находится на том месте, где располагается фронтальная проекция

Вид сверху. Находится под главным видом, то есть на том месте, где располагается горизонтальная проекция

Вид слева. Размещается справа от главного вида, на том месте, где располагается профильная проекция

Вид справа. Находится с левой стороны главного вида

Вид снизу. Размещается над главным видом

Вид сзади. Находится с правой стороны от вида слева

Точно так же, как и все проекции, основные виды находятся в проекционной связи. При составлении машиностроительных чертежей разработчики стараются выбирать как можно меньшее количество видов, и в то же самое время, чтобы форма изображенного предмета была представлена точно и во всех подробностях. В тех случаях, если это необходимо, те части поверхностей предметов, которые являются невидимыми, допускается обозначать при штриховых линий.

Самую полную информацию об изображенном на чертеже предмете должен предоставлять главный вид. По этой причине расположение детали относительно фронтальной плоскости проекций необходимо осуществлять таким образом, чтобы можно было спроецировать ее видимые поверхности с указанием самого большого количества элементов, определяющих форму. Кроме того, именно главному виду надлежит демонстрировать все особенности формы детали, уступы, изгибы поверхности, силуэт, отверстия, выемки. Это необходимо производить с целью обеспечения максимально быстрого узнавания той формы, которую имеет изображаемое изделие.