Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Відповідно до частини другої ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі – Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Відповідно до зазначених Закону № 996 та Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код суб’єкта господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава, для здійснення операцій, дані про документ що засвідчує особу – одержувача тощо (п. 2.4 Положення № 88).
При цьому, відповідно до п. 2.11 Положення № 88, вільні рядки в первинних документах підлягають обов’язковому прокреслюванню.
Объяснение:
http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-318944.html
Объяснение:
Дуже важко дати відповідь на таке неконкретне питання.
Орендна плата - це точно постійні витрати
Заробітна плата найманих працівників може бути змінною, при умові, що вона нараховується за виготовлену продукцію. Заробітна плата керівника фірми - стандартно відноситься до постійних. А ось страхові платежі нараховуються на З/П. І тут проблема. Незрозуміло логіку задачі. Страхові платежі нараховуються на з/п. Тому потрібно прапорціно поділити їх між постійними та змінними? Чи стахові платежі - це страхування бізнесу? А електроенергія... там частина постійних витрат і частина змінних (виробнича електроенергія). Куди відносити? Це задача з неповною умовою і можна її вирішити великою кількісттю в, в залежності від припущень.
Припустимо, що електроенергія використовується переважно в цеху для виробництва продукції.
Припустимо, що страхові платежі - це страхування бізнесу
Постійні витрати = 1200 + 45 + 2600 + 200 = 4045 грн
Змінні витрати = 1180 + 7400 = 8580 грн
Також не зрозуміло, чи потрібно враховувати податок ЄСВ на з/п за ставкою 22%? Якщо так, то
Постійні витрати = 1200 + 45 + 2600 + 2600х22%:100 + 200 = 4617 грн
Змінні витрати = 1180 + 7400 + 7400х22%:100% = 10208 грн
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Используя собственное толкование эффекта импортных закупок, объясните причины роста российского ввп в период после девальвации рубля в августе 1998 года и замедления его позитивной динамики в связи с укреплением обменного курса рубля по отношению к доллару и евро в отдельные периоды развития национальной
Эффект импортных закупок – это повышение цен на отечественные товары, падение спроса на них, так как возрастают стимулы к покупке импортных товаров из тех стран, где цены растут медленнее. И наоборот: относительное подорожание импортных товаров переключает спрос населения на отечественную продукцию, приводит к наращиванию производства продукции, на которую предъявляется спрос.
В августе-сентябре 1998 г. девальвация рубля привела к временному удешевлению российской продукции, подорожание импортных товаров переключило спрос значительной части россиян на товары, выпускаемые в Российской Федерации, что повлияло на заметный рост ВВП нашей страны.
В последние годы происходит укрепление реального и номинального эффективного курса рубля, который рассчитывается с применением средневзвешенного реального (номинального) обменного курса валют - основных внешнеторговых партнеров России. Укрепление российской валюты по отношению к доллару и евро поворачивает ситуацию наоборот: зарубежный спрос на отечественные товары сокращается, а импорт в нашу страну увеличивается в реальном выражении.
Нейтрализация угрозы возобновления экономического спада может быть обеспечена лишь путем расширения импортозамещающих производств с более низкими затратами и ценами на их продукцию. В противном случае укрепление реального курса рубля по отношению к американской валюте неизбежно приведет к подрыву позиций российских экспортеров, свертыванию многих производств, вытеснению их конкурирующим импортом из стран зоны доллара.