На расстоянии 3 см от заряда 4 нкл, находящегося в жидком диэлектрике, напряженность поля равна 20 ка/м. какова диэлектрическая проницаемость диэлектрика?

Арасстоянии r=3 см3*10^-2 м от заряда q=4 нкл, находящегося в жидком диэлектрике, напряженность поля равна e=20 кв/м. какова диэлектрическая проницаемость диэлектрика? е - ? е=k*q/e*r^2e=k*q/e*r^2=9*10^9*4*10^-9/2*10^4*9*10^-4=2- ответ

резентація по :

слайд  1

фізичні величини. вимірювання фізичних величин. який ріст дюймовочки? підготувала вчитель фізики ляхоцька оксана євгенівна

слайд  2

“наука починається відтоді, коли починають вимірювати” д. і. менделєєв.

слайд  3

фізична величина фізична величина – це кількісна характеристика певного фізичного явища. кожну фізичну величну позначають певною буквою. виміряти фізичну величину – означає порівняти її з однорідною величиною, яку взято за одиницю цієї величини.

слайд  4

міжнародна система одиниць (сі) інтернаціональна система одиниць прийнята в 1960 р. система базується на 7 одиницях (метр, секунда, кілограм, ампер, моль, кандела, кельвін). правила написання одиниць виміру: з великої букви пишуться одиниці, що мають в основі прізвище автора. наприклад: 1м але 1 па (паскаль)

слайд  5

величина літера одиниця позначення довжина l метр м площа s квадратний метр м² об’єм v кубічний метр м³ час t секунда с маса т кілограм кг температура t або tº кельвін або градус цельсія к або ºс

слайд  6

кратні одиниці кратні – це одиниці, більші від основних одиниць у 10, 100, 1000 й більше разів. префікс позначення множник тера т 12 1000000000000 = 10 гіга г 9 1000000000 = 10 мега м 6 1000000 = 10 кіло к 3 1000 = 10

слайд  7

частинні одиниці частинні – це одиниці, менші від основних у 10, 100, 1000 й більше разів. префікс позначення множник деци д -1 0,1=10 санти с -2 0,01 = 10 мілі м -3 0,001 = 10 мікро мк -6 0,000001 = 10

слайд  8

вимірювальні прилади фізичні величини вимірюють за вимірювальних мір і приладів. більша частина приладів має шкалу, що задає певну міру для порівняння з вимірювальною величиною.

слайд  9

межі вимірювання межі вимірювання – це найбільше та найменше значення фізичної величини, які можна виміряти певним приладом. межа вимірювання мірного циліндра – 250.

слайд  10

ціна поділки ціна поділки – це значення вимірюваної величини між двома сусідніми позначками шкали. ціна поділки лінійки – 1 мм

слайд  11

визначення ціни поділки щоб визначити ціну поділки потрібно: а) знайти два най-ближчі штрихи шкали, позначені цифрами; в) одержаний результат поділити на кількість поділок, що знаходяться між ними. 150 - = 50 100 50 10 = – ціна поділки 5 б) від більшого значення відняти менше; 10

слайд  12

цікаво з давніх часів людям доводилось виміряти довжину, відраховувати час, знаходити масу тіл. в кожній країні було прийнято свої зручні одиниці виміру. використовувались, наприклад, такі одиниці: локоть – відстань від локтя до кінчиків пальців ( на русі) бочка – це сорок відер ( на русі) дюйм - ширина великого пальца ( в ії) фут – довжина ступні ( в ії).

слайд  13

російські одиниці виміру міри довжини. пядь – 20 см вершок - 44.38 мм аршин - 0.71 м = 16 вершків = 28 дюймів сажень - 3 аршина = 2.13 м верста -1066.78 м = 500 сажень. міри маси. доля - 0.0444 г золотнік - 4.2656 г лот - 12.7969 г = 3 золотніка = 288 долей пуд - 16.38 кг = 1280 лотів

слайд  14

ійські одиниці виміру міри довжини. лінія - 2.12 мм дюйм - 25.4 мм фут - 304.8 мм ярд - 0.9144 м миля - 1609 м міри маси. гран - 0.0648 г драхма - 1.77 г унція - 28.35 г фунт - 453.59 г стоун - 6.35 кг

слайд  15

і який ріст дюймовочки? виразіть цю величину в одиницях сі. 2.«семь пядей во лбу! » — так говорили на русі, бажаючи похвалити розумну людину. яким повинно бути чоло, щоб вмістити сім ваших пядей? 3. «мал золотник, да дорог! ». обчисліть, скільком золотнікам дорівнює один пуд.

слайд  16

ій експеримент 1.з крана капає вода. визначіть, користуючись лише підручними засобами, об’єм однієї краплини і час її падіння. 2. якої приблизно довжини буде павучок, якщо його збільшити в мільйон разів?

M₁ = 1,5 кг c₁ = 460 дж/(кг*°с) t₁ = 360  °с m₂ = 3 кг c₂ = 4200 дж/(кг*°с) t₂ = 20  °с t₃ = 80  °с n - ? q₂ = c₂*m₂*(t - t₂) - количество теплоты полученное водой в 1-й раз q₁ = c₁*m₁*(t₁- t) - количество теплоты отданное куском железа в первый раз q₁ = q₂ c₂*m₂*(t - t₂) =  c₁*m₁*(t₁- t) c₂*m₂*t - c₂*m₂*t₂ = c₁*m₁*t₁ - c₁*m₁*t c₁*m₁*t +  c₂*m₂*t =  c₁*m₁*t₁ +  c₂*m₂*t₂ t*(c₁*m₁ +  c₂*m₂) =  c₁*m₁*t₁ +  c₂*m₂*t₂ t = (c₁*m₁*t₁ +  c₂*m₂*t₂) / (c₁*m₁ +  c₂*m₂) - температура воды после первого раза на следующем проходе будет меняться только температура t₂. ее надо заменить на вычисленное значение температуры t, каждый раз фиксируя количество проходов. t(i+1) = 460*1,5*360 + 4200 * 3*ti / (460*1,5 + 4200*3) t(i+1) = 248400  + 12600 *  ti / (690 + 12600) t(i+1) = 248400  + 12600  *  ti / 13290 t(i+1) = 18,69 + 0,95  *  ti ti - температура воды t(i+1) - температура воды, которая станет в  результате одного нагревания 1)  t(i+1) = 18,69 + 0,95*20  ≈ 37,7  °с - температура воды после первого нагревания 2)  t(i+1) = 18,69 + 0,95*37,7  ≈ 54,5  °с - температура воды  после второго нагревания 3)  t(i+1) = 18,69 + 0,95*54,5  ≈ 70,5  °с - температура воды после третьего нагревания 4)  t(i+1) = 18,69 + 0,95*70,5 ≈ 85,7  °с - температура воды после четвертого нагревания ответ: 4 раза придется нагревать железку вообще-то данную следует решать путем составления программы для решения на компьютере, используя какой-либо язык программирования (например паскаль) или используя электронные таблицы (например ms excel из пакета ms office). если кому интересно могу показать это более изящное решение. впрочем может кто-нибудь предложит иное