Во второй половине 19 века исследование продолжил а.ж.гюи. он проводил эксперименты в городе и в деревне, но не обнаружил разницы в движении частичек. какую теорию пытался подтвердить или опровергнуть гюи? 1. на частички влияет движение экипажей 2. на движение частиц влияют звуковые волны 3. движение вызвано попаданием в смесь городской пыли 4. движение не зависит от действия окр среды

на движение частиц влияют звуковые волны

Условие  не совсем  корректное. не понятно по какому закону колеблется тело. можно  под  любое число подобрать свой закон и это будет верно. но  видимо,  подразумевается, что колебания  гармонические. x  =  asin(wt)  =>   a/2  = asin(wτ),  где  τ - искомое время. => sin(wτ)  =  0.5 => wτ  = π/6 + 2πk и  wτ  = 5π/6 +  2πk,  где  k  -  любое натуральное  число теперь  w  =  2π/t  =>   τ  = t(1/6 + 2k)/2  τ = t(5/6 + 2k)/2  это  ответ  на  вашу  , если  принять  k  =  0  -  то  найдём  первое  такое  событие. τ  =  t/12  =  2  (c)

Наукова картина світу (скор. нкм) - одне з основоположних понять в природознавстві - особлива форма систематизації знань, якісне узагальнення і світоглядний синтез різних наукових теорій. будучи цілісною системою уявлень про загальні властивості і закономірності об'єктивного світу, наукова картина світу існує як складна структура, що включає в себе в якості складових частин общенаучную картину світу і картини світу окремих наук (фізична, біологічна, геологічна і т. картини світу окремих наук, в свою чергу, включають в себе відповідні численні концепції - певні способи розуміння і трактування будь-яких предметів, явищ і процесів об'єктивного світу, що існують в кожній окремій науці [1]. система переконань, яка стверджує основоположну роль науки як джерела знань і суджень про світ називається сциентизм. в процесі пізнання навколишнього світу у свідомості людини відображаються і закріплюються знання, вміння, навички, типи поведінки і спілкування. сукупність результатів пізнавальної діяльності людини утворює певну модель (картину світу). в історії людства було створено і існувало досить велика кількість найрізноманітніших картин світу, кожна з яких відрізнялася своїм баченням світу і специфічним його поясненням. однак прогрес уявлень про навколишній світ досягається переважно завдяки наукового пошуку. [2] в наукову картину миру не входять приватні знання про різні властивості конкретних явищ, про деталі самого пізнавального процесу. наукова картина світу не є сукупністю всіх знань людини про об'єктивний світ, вона являє собою цілісну систему уявлень про загальні властивості, сферах, рівнях і закономірностях реальної дійсності [1]. наукова картина світу - система уявлень людини про властивості і закономірності дійсності (реально існуючого світу), побудована в результаті узагальнення і синтезу наукових понять і принципів. використовує наукова мова для позначення об'єктів і явищ матерії. наукова картина світу - безліч теорій в сукупності описують відомий людині природний світ, цілісна система уявлень про загальні принципи і законах устрою світобудови [3]. картина світу - системне утворення, тому її зміна не можна звести ні до якого одиничного (нехай і самому великому і радикальному) відкриттю. мова звичайно йде про цілу серію взаємопов'язаних відкриттів (в головних науках), які майже завжди радикальною перебудовою методу дослідження, а також значними змінами в самих нормах і ідеалах науковості [3]. наукова картина світу - особлива форма теоретичного знання, яка репрезентує предмет дослідження науки відповідно певному етапу її історичного розвитку, за якої інтегруються і систематизуються конкретні знання, отримані в різних областях наукового пошуку [4]. для західної філософії середини 90-х років xx століття відзначалися спроби ввести в арсенал методологічного аналізу нові категоріальні засоби, але разом з тим чіткого розмежування понять «картина світу» і «наукова картина світу» не проведено. у нашій вітчизняній філософсько-методологічній літературі термін «картина світу» застосовується не тільки для позначення світогляду, але і в більш вузькому сенсі - тоді, коли мова заходить про наукові онтологіях, тобто тих уявленнях про світ, які є особливим типом наукового теоретичного знання. у цьому значенні наукова картина світу виступає як специфічна форма систематизації наукового знання, що задає бачення предметного світу науки відповідно певному етапу її функціонування і розвитку [5]. також може використовуватися словосполучення природничонаукова картина світу [6]. в процесі розвитку науки відбувається постійне оновлення знань, ідей і концепцій, більш ранні уявлення стають приватними випадками нових теорій. наукова картина світу - не догма і не абсолютна істина. наукові уявлення про навколишній світ грунтуються на всій сукупності доведених фактів і встановлених причинно-наслідкових зв'язків, що дозволяє з певним ступенем упевненості робити сприяють розвитку людської цивілізації укладення та прогнози про властивості нашого світу. невідповідність результатів перевірки теорії, гіпотезі, концепції, виявлення нових фактів - все це змушує переглядати наявні уявлення і створювати нові, більш відповідні реальності. у такому розвитку - суть наукового методу.