Груз на пружине совершает с частотой 0.5 гц. известно, что за 4 секунды груз проходит путь 40 см. определить амплитуду его колебаний. 1) 5 см 2) 10 см 3) 20 см 4) 40 см

Амплитуда и путь связаны выражением a=s/4*t   t=1/v=1/0,5=2 c a=40/4*2=5 cм

Точка с нулевой напряженностью находится на прямой между напряженность от первого заряда на расстоянии x от него: e1 = k q1 / x^2 напряженность от второго заряда на расстоянии x от первого заряда на прямой между : e2 = k q2 / (r-x)^2 e1-e2 = 0 q1 / x^2 - q2 / (r-x)^2 = 0 q1 (r-x)^2 - q2 x^2 = 0 q1 r^2 - 2 q1 r x + q1 x^2 - q2 x^2 = 0 (q2 - q1) x^2 + 2 q1 r x - q1 r^2 = 0 d = 4 q1^2 r^2 + 4 (q2 - q1) q1 r^2 = 4 q1 q2 r^2 x = ( - 2 q1 r + 2 r sqr( q1 q2) ) / ( 2 (q2 - q1)) x = r sqr(q1) [ sqr(q2) - sqr(q1) ] / [ q2 - q1] x = r sqr(q1) / [ sqr(q1) + sqr(q2)] если подставить заряды: x = r /11 = 0,91 (см) (примерно)

      зміни, що відбуваються в розвитку людства, вражають. буквально на очах одного-двох поколінь технічний і навіть побутовий ландшафт нашого буття змінився кардинально, що цілком спирається на відкриття в науці. це визнав і президент сша барак обама, який у квітні ц.р., виступаючи перед членами нан сша, заявив, що “усі  цивілізаційні завоювання людства зобов’язані науці” і що “наука нам потрібна як ніколи раніше”. якщо порівнювати розвиток вже самої науки як окремої галузі впродовж її історії, що по суті налічує не більше 300-400 років, то стає очевидним, що він лише прискорюється. особливо помітним це прискорення стало у другій половині минулого століття, і немає жодних сумнівів, що в найближчому майбутньому воно, як мінімум, не загальмується. при цьому гігантськими кроками йде накопичення і необхідність обробки величезних обсягів різноманітної інформації, що не дозволяє в одній, навіть відносно великій, статті спробувати хоча б приблизно відповісти на питання: а що ж нас чекає в столітті, в яке людство тільки-но вступило?     на нього важко відповісти і в тому випадку, якщо мова йде лише про одну із наук, проте я ризикну поділитися з молоддю, що читає “київський політехнік”, своїми думками щодо фізики. на це мне надихає велика власна віра в непереборну силу науки, яка давно, прямо за висловом карла маркса, перетворилась у найпотужнішу продуктивну силу. якщо ж порівнювати роль тієї чи іншої природничої науки, то досить легко переконатися, що провідне місце серед них, безумовно, посідає фізика. такий висновок випливає з того, що вона серед усіх природничих наук найбільш , або така, що вивчає найглибші та найзагальніші закони природи. відкриті нею (або, точніше сказати, фізиками) закономірності лежать в основі і хімічних, і біологічних, і геологічних, і космологічних процесів.