200 . летящая горизонтально со скоростью 20 м/с пластилиновая пуля массой 9 г попадает в груз, неподвижно висящий на нити длиной 40 см, в результате чего груз с прилипшей к нему пулей начинает совершать колебания. максимальный угол отклонения нити от вертикали при этом равен a=60 градусов. какова масса груза?

Mv=(m+M)*u - закон сохр импульса
v - скорость пули до удара
u - скорость пули + груза после неупругого удара
m - масса пули
М - масса груза
M=m*(v-u)/u

(m+M)*u^2/2 = (m+M)*g*h = (m+M)*g*L*(1-cos(alpha))
h - высота подъема
L - длина нити
alpha - максимальный угол отклонения
u^2=2*g*L*(1-cos(alpha))
u=корень(2*g*L*(1-cos(alpha))=корень(2*10*0,4*(1-cos(pi/3)))=2 м/с
M=m*(v-u)/u=0,009*(20-2)/2 кг = 0,081 кг = 81 гр

Дано  V=20 м/с   m=9г     L=40 см   a=60    M- ?

1) по закону сохранения импульса
m*V= (m+M)*U 
U - скорость пули с грузом

2) по закону сохранения энергии
(m+M)*U^2/2=(m+M)*g*H
U=√2*g*H    где H= L-L*cosa=L-L/2=L/2=20 см
можно решать в общем виде а можно найти скорость U
U=√2*10*0,2=2 м/с
из (1)  m+M=m*V/U
M=m*(V/U-1)=9*(20/2-1)=81 г

ответ M=81 г

Від типу речовини.

Від площі перерізу S

Від довжини провідника l

Від температури

Объяснение:

Від типу речовини. У кожної речовини своя щільність кристалічних ґраток. величина взаємодії між частинками ґраток, степінь домішок. Характеристикою типу речовини вступає питомий опір  матеріалу, з якого зроблений провідник.

Від площі перерізу S. Електронам провідності легше « протиснутися» між вузлами кристалічних ґраток при широкому перерізі провідника. Чим більша площа перерізу, тим більше можливостей найти «шпаринку» у міжвузольному Від довжини провідника l. На довгому шляху в довгому провідникові електрон повинен долати більше перешкод. Опір короткого провідника при інших однакових параметрах буде меншим.

Від температури. При збільшенні температури зростає тепловий рух частинок кристалічних ґраток і відповідно зростає опір провідника.

По определению: N = Q / t, где

N - мощность горелки,

t - искомое время,

Q - затраченное количество теплоты.

Разберемся поэтапно с Q.

На что наша горелка будет затрачивать энергию?

- плавление льда: λ m(л)

- нагрев образовавшейся воды до температуры кипения от начальной - нуля: c m(л) (100 - 0) = 100 c m(л)

- нагрев воды, которая уже находилась в сосуде: c m(в) (100 - 0) = 100 с m(в)

Таким образом, Q = λ m(л) + 100 c m(л) + 100 с m(в).

Запишем найденную формулу Q в формулу мощности:

N = ( λ m(л) + 100 c m(л) + 100 с m(в) ) / t,

откуда искомое время t:

t = ( λ m(л) + 100 c m(л) + 100 с m(в) ) / N.

Упростим выражение (выносим сотню и удельную теплоемкость воды за скобки):

t = ( λ m(л) + 100 c (m(л) + m(в)) ) / N,

t = ( 335*10^3 * 35*10^-2 + 10^2 * 42*10^2 * 9*10^-1) / 1,5*10^3,

t = (117250 + 378000) / 1,5*10^3,

t = (117,25 + 378) / 1,5 ≈ 330,16 c ≈ 5,5 мин