5молей идеального газа нагрели изобарически на 100 градусов цельсия. какое количество теплоты получил газ?

Даноv=5 моль    ΔT=100 К     P=const    Q- ?

Q=A+ΔU=v*R*ΔT+3*v*R*ΔT/2=5*v*R*ΔT/2=5*5*8,31*100/2=10,4 кДж

1. Сила давления не измениться, а давление увеличиться вот.

2. Верхний край у лопаты, на который надавливают ногой, изогнут. При этом площадь соприкосновения с ногой увеличивается и давление лопаты на ногу уменьшается.

3. Чтоб проехать по болотистым местам делают настил из хвороста, бревен или досок, чтобы увеличить площадь, на которую распределяется вес, и уменьшить давление.

4. Под гайки и головки болтов подкладывают широкие металлические шайбы для уменьшения давления на брусок, чтобы меньше его деформировать.

5. p=F/S=mg/S
F=pS
F=6000*10 =60000 (Н)
p=60000/0.2=300000 (Па)

1. S=0.1*0.3=0.03 (м^2) - площадь ботинка 
F=m*g=70*10=700 (Н) - сила тяжести человека 
P=m*g/2*S = 700/2*0.03=12 000 (Пa) давление, двойка потому что 2 ноги
на лыжах S=2.1*0.1=0.21(м^2)
p=700/2*0.21=1700 (Пa) 

2. p=F/S=F/ab
1 000=F/50
1 000=F/50
F=1 000*50=50 000 (Н)

3. F = m*g = 70*10 = 700 H
S₁=0,1 мм² = 0,1*10⁻⁶ м²
Площадь N гвоздей:
S=S₁*N
p=F/S
p = F/(S₁*N)
N = F/(p*S₁) = 700 / ( 3*10⁶*0,1*10⁻⁶) = 700 / 0,3 = 2334 штук

яких слів вони стосуються. Поясніть умови іхнього відокремлення або невідокремлен. ня. I. Прочитайте мовчки речення. 3'ясуйте, чим виражені підкреслені обставини 1. Василько розчепірив руки і, падаючи грудьми на воду, швиденько звів Iх докупи (Гр. Тютюнник). 2. Човен пливе та хвилі здіймае, б'ючи вітрила в задумливу піч (С. Фоменко). 3. Олесь згарячу ніяково посміх. нувся, поторкав мокрою рукавичкою тверду гулю тд оком 1, ковзаючись. побрів до школи (Гр. Тютюнник). 4. Бійці йшли похмуро, задумавшись, спідлоба поглядаючи на загадкові краї (О. Гончар). 5. Вона сиділа замислившись (Ю. Яновський). 6. А дуб стоіть незламно всім напастям наперекір (I. Цюпа). 7. з переляку хлопці бігли не чуючи під собою иіг 70. Квітневий). I. Прочитайте речення вголос, виділяючи інтонацією відокремлені обставини. II. Доведіть, що в першому реченні кома ставиться після сполучника і, а не перед ним.