Сложение двух сил направление на двух равнодействующих сил

Две силы направлены по одной прямой в одну сторону R=F1+F2
две силы направлены по одной прямой в разные стороны R=F1-F2 из большей вычесть меньшую

Емпіричне (те, що сприймається органами чуття) пізнання здійснюється в процесі досвіду, що розуміється в самому широкому сенсі, тобто як взаємодія суб'єкта з об'єктом, при якому суб'єкт не тільки пасивно відображає об'єкт, а й активно змінює, перетворює його.

Емпіричний метод полягає в послідовному здійсненні наступних п'яти операцій вимірювання, моделювання, прогнозування, перевірка прогнозу.

У науці основними формами емпіричного дослідження експеримент. Крім того, до них відносять також численні вимірювальні процедури, які хоча і ближче примикають до теорії, все ж здійснюються саме в рамках емпіричного пізнання і особливо експерименту.

Вихідної емпіричної процедурою служить так як воно входить і в експеримент і в вимірювання, в той час як сам можуть проводитися поза експерименту і не припускати вимірювань цілеспрямоване вивчення предметів, що спирається в основному на дані органів почуттів (відчуття, сприйняття, уявлення). У ход отримуються знання не тільки про зовнішні сторони об'єкта пізнання, але - в якості кінцевої мети - про його істотні властивості і відносини.

Поняття методи і прийоми часто вживаються як синоніми, але нерідко і розрізняються, коли методами називають більш складні пізнавальні процедури, які включають в себе цілий набір різних прийомів дослідження може бути безпосереднім і опосередкованим різними приладами і технічними пристроями (мікроскопом, телескопом, фото-і кінокамерою та ін.) З розвитком науки стає все більш складним і опосередкованим.

Основні вимоги до наукового однозначність задуму; наявність системи методів і прийомів; об'єктивність, тобто можливість контролю шляхом або повторного або за до нших методів (наприклад, експерименту).

Зазвичай включається в якості складової частини в процедуру експерименту. Важливим моментом нтерпретація його результатів - розшифровка показань приладів, кривої на осцилографі, на електрокардіограмі і т. д.

Пізнавальним підсумком опис - фіксація засобами природної і штучної мови вихідних відомостей про досліджуваний об'єкт: схеми, графіки, діаграми, таблиці, малюнки і т. д тісно пов'язане з вимірюванням, яке є процес знаходження відношення даної величини до іншої однорідної величини, прийнятої за одиницю виміру. Результат вимірювання виражається числом.

Особливу трудність представляє в соціально-гуманітарних науках, де його результати в більшій мірі залежать від особистост гача, його життєвих установок і принципів, його зацікавленого ставлення до досліджуваного предмета.

У ход дослідник завжди керується певною ідеєю, концепцією або гіпотезою. Він не реєструє будь-які факти, а свідомо відбирає ті з них, які або підтверджують, або с його ідеї.

При цьому дуже важливо відібрати найбільш репрезентативну, тобто найбільш представницьку групу фактів у їх взаємозв'язку. Інтерпретація також завжди здійснюється за до певних теоретичних положень.

Объяснение:

иметь ощущения развита у людей в различной степени. Чувствительность анализаторов зависит от природных качеств (люди не рождаются с абсолютно одинаковыми слуховыми, зрительными и другими анализаторами), а также от той деятельности, которой человек занимается. Поэтому чувствительность является одним из свойств личности.
Длительные занятия работой, требующей особой остроты ощущений, повышает чувствительность. Если обычно люди могут различить всего несколько оттенков черного цвета, то некоторые работники текстильной промышленности хорошо различают до 60 оттенков.
У опытных лоцманов вырабатывается особая зоркость, умение видеть далекие предметы. Музыканты прекрасно различают звуки по высоте тона.
Обонятельная чувствительность у современного человека развита сравнительно слабо, но у некоторых племен, живущих главным образом охотой, она достигает высокого развития. Например, африканские бушмены иногда выслеживают зверя, пользуясь обонянием.
У людей, которые лишены какого-либо вида чувствительности, его недостаток компенсируется (возмещается) деятельностью других органов чувств. Так, у слепых сильно развиты слух, обоняние и осязание. При осязания слепые читают. Для них печатают особые книги с выпуклым шрифтом, буквы слепые узнают на ощупь. По звуку шагов и по запаху они определяют, кто вошел в комнату. У слепо-глухих особенно большое значение приобретает обоняние, у них развиваются также вибрационные ощущения. Благодаря им некоторые глухие «слушают» музыку, особенно игру на рояле, причем обычно кладут руку на его крышку или садятся спиной к музыкальному инструменту. Это дает им возможность лучше воспринимать колебания звучаших струн.